Світ українських птахів помітно змінюється. Одні види зникають через втрату середовищ існування та активне використання пестицидів у сільському господарстві, інші - навпаки, пристосовуються до складних умов і навіть залишаються зимувати в Україні. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла орнітологиня, координаторка екоосвітнього напрямку Франкфуртського зоологічного товариства в Україні Ганна Кузьо. Де ми втрачаємо птахів і чому Кузьо пояснює, що для об’єктивного аналізу змін популяцій потрібен системний моніторинг. В Україні він ведеться лише в заповідниках і національних парках, тому дані відображають ситуацію лише на конкретних охоронюваних територіях. На інших землях тенденції можна фіксувати лише за спостереженнями орнітологів, але без щорічних підрахунків зробити точні висновки неможливо. Водночас у Європі з 1980-х років постійно рахують поширені види птахів. Завдяки цьому вдалося зафіксувати, зокрема, значне падіння чисельності снігурів - імовірно, така ж тенденція простежується й в Україні. Птахи - індикатори стану природи Птахи є унікальними індикаторами стану природи. Наприклад, колись звичайна жовта плиска стрімко зникає з українських полів. Хоча ландшафт зовні майже не змінився, причини глибші: інтенсивне сільське господарство, заміна культур, широке використання пестицидів та зменшення кількості комах. До цього додається заростання пасовищ через занепад тваринництва - у таких умовах плиска більше не може гніздитися. Ідентична ситуація спостерігається по всій Європі. У лісах Заходу України важливу роль відіграє дятел жовна чорна - вид, який може жити лише там, де є мертва деревина. Масові вирубки й омолодження лісів позбавляють його середовища існування. Жовна чорна - "інженер" екосистеми: щороку вона видовбує нове дупло, а старі гнізда заселяють інші птахи, зокрема червонокнижні сови та голуб-синяк. Зникнення одного такого виду запускає ланцюгову реакцію змін у всій екосистемі. Як війна впливає на птахів Повномасштабна війна значно ускладнює моніторинг і наукові спостереження. Частина природоохоронних територій залишається окупованою, на інших робота зупинена через небезпеку. Деякі парки, як-от "Святі Гори" на Донеччині, після деокупації не змогли повноцінно відновити роботу - працівники виїхали, а доступ до багатьох локацій залишається ризикованим. Через це науковці поки не можуть оцінити, як саме війна змінила чисельність і поведінку птахів. Проте очевидно, що вплив величезний: вибухи, пожежі, знищені ліси, мінування й руйнування водно-болотних угідь прямо загрожують багатьом видам. Раніше РБК-Україна писало, що в українських містах стрімко зростає чисельність сизих голубів - нащадків одомашненого виду, які добре пристосувалися до міського життя. Вони живуть на горищах, харчуються на смітниках, майже не хворіють і можуть розмножуватися протягом усього року, роблячи до 7-8 кладок. Також ми розповідали, що птахи живуть значно довше в неволі, ніж у дикій природі, оскільки там мають стабільне харчування й захищені від хижаків. Орнітолог Ганна Кузьо спростовує міф про "300-річних" круків та зазначає, що навіть 100 років - виняток. У природі птахи рідко доживають до кількох десятків років.