Командири військових частин виконують частину обов’язків нотаріусів В умовах бойових дій бійці можуть оформити довіреності, заповіти та розпорядження прямо у частині - такі документи мають повну юридичну силу нотаріальних актів. РБК-Україна з посиланням на Міністерство оборони України розповідає, які саме документи може завірити командир та як працює цей механізм. Читайте також: Є бронь, але прийшла повістка. Чому їх надсилають і чи треба йти в ТЦК Головне: Командири військових частин мають право посвідчувати документи, що мають повну юридичну силу нотаріальних актів. Послуга є безкоштовною і надається безпосередньо за місцем служби. Командир може завірити чотири типи документів: довіреність, заповіт, розпорядження на випадок загибелі та розпорядження на випадок полону. З 2025 року діє новий інструмент - розпорядження на випадок полону, що дозволяє бійцю самостійно визначити отримувача 100% грошового забезпечення. Довіреність через командира не дозволяє здійснювати операції з нерухомістю та цінними паперами. Держава під час війни забезпечила військовослужбовців механізмом прямої реалізації юридичних прав. Командири військових частин тепер наділені повноваженнями посвідчувати документи, які мають повну юридичну силу нотаріально посвідчених актів. Це дозволяє захисникам оформлювати необхідні папери безпосередньо на місці служби, без поїздок, черг та сплати державного мита. Які документи може посвідчити командир Командир військової частини або уповноважена ним посадова особа може безкоштовно завірити: Довіреність. Дозволяє рідним отримувати виплати, представляти інтереси в держорганах чи розпоряджатися банківськими рахунками. Важливо пам’ятати, що така довіреність не може стосуватися розпорядження нерухомістю, цінними паперами або корпоративними правами (тут потрібен цивільний нотаріус). Заповіт. Розпорядження майном на випадок смерті. Його можна оновити або скасувати у будь-який момент. Особисте розпорядження на випадок загибелі. Визначає отримувачів одноразової грошової допомоги та їхні частки. Розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти є новим інструментом, запровадженим у 2025 році. Він дозволяє військовому самостійно визначити, кому і в якому обсязі (аж до 100%) виплачуватиметься його грошове забезпечення. Без такого документа сім'я отримує лише 50% суми, а решта зберігається на рахунку бійця до його повернення. Процедура та юридична сила Для оформлення необхідно звернутися до безпосереднього командира. Перед посвідченням він має роз’яснити юридичні наслідки та переконатися у вільному волевиявленні військового. Підпис ставиться у присутності командира та свідків (останнє є обов'язковим для заповітів), після чого документ реєструється у спеціальному журналі. Законодавство передбачає, що довіреності та заповіти передаються до Міністерства юстиції для реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей або Спадковому реєстрі. Оригінал розпорядження на випадок полону чи загибелі додається до особової справи та зберігається у ТЦК та СП, а військовий отримує копію з відповідною відміткою. Еволюція законодавства Норма про повноваження командирів базується на статтях 245 та 1252 Цивільного кодексу України. З початку повномасштабного вторгнення уряд послідовно розширював ці права. Зокрема, постановою КМУ № 164 від 2022 року командирам дозволили посвідчувати довіреності незалежно від місця дислокації. Найновіші зміни 2025 року (Закон № 3995-IX та постанова КМУ № 449) закріпили право на особисте розпорядження щодо грошового забезпечення на випадок полону, надавши командирам повноваження посвідчувати підписи на цих документах. Раніше РБК-Україна детально розповідало, як військові можуть скласти заповіт, не звертаючись до нотаріуса. Також ми писали, у чому різниця між заповітом і договором дарування під час "переоформлення" нерухомості на родичів. Юристи наголошують, що ці два способи мають різні юридичні наслідки.