Свою єдину полярну станцію "Академік Вернадський" Україна отримала від британців за символівчний 1 фунт стерлінгів 6 лютого 1996 року. Саме наявність науковців з антарктичним досвідом допомогла нашій країні обігнати багату Південну Корею. В інтерв’ю РБК-Україна директор Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Євген Дикий розповів про те, чому Росія незаконно привласнила радянський спадок і як британці довірили свою базу українцям. Читайте також: 30 років у "клубі обраних": як Україна підкорювала Антарктику попри злидні 90-х Головне: Незаконне захоплення: У 1992 році Росія всупереч Біловезькій угоді "за одну ніч" привласнила всі 12 радянських станцій. Британський шанс: Лондон шукав наступника для станції "Фарадей", щоб не переривати унікальні наукові спостереження, що тривали з 1940-х. Перемога над капіталом: Україна виграла "кастинг" у значно багатшої Південної Кореї завдяки наявності досвідчених кадрів. Символічна ціна: 6 лютого 1996 року над станцією підняли синьо-жовтий стяг, офіційно розпочавши еру української Антарктики. Україна отримала полярну станцію від Британії за 1 фунт стерлінгів 6 лютого 1996 року (інфографіка РБК-Україна) Як РФ привласнила радянські станції Згідно з угодами про розподіл майна СРСР, Україна претендувала щонайменше на дві антарктичні станції. Проте РФ вирішила інакше. "Російське керівництво вважало Антарктиду стратегічною перспективою і не збиралось до неї допускати ще когось з колишніх республік. Так у 1992-му все майно Совєтської антарктичної експедиції за одну ніч стало майном Росії. І це було абсолютно незаконно", - пояснює Євген Дикий. Цікаво, що РФ так і не змогла ефективно утримувати цей спадок: сьогодні з 12 станцій працює лише половина, інші - законсервовані. Україна ж, залишившись ні з чим, була змушена шукати альтернативні шляхи. Чому британці обрали українців, а не корейців У 1993 році Велика Британія вирішила передати свою станцію "Фарадей" іншій країні. Головним конкурентом України виступила Південна Корея. На боці Сеула були величезні гроші, на боці Києва - унікальний людський капітал. "Корейці програли по людському капіталу - для них Антарктида була "з нуля", а ми мали майже 200 науковців з досвідом. Британці побачили, що українці мають той же рівень володіння технологіями, що й вони, а корейців треба всьому навчати ще три роки. Українцям же можна було просто віддати станцію умовно за тиждень", - каже очільник НАНЦ. Вирішальну роль у перемовинах відіграв перший посол України у Британії Сергій Комісаренко. Будучи науковцем, він розмовляв з британцями "однією мовою", що дозволило "дотиснути" угоду на користь України. Євген Дикий розповів, як Україна отримала полярну станцію від британців 30 років тому (інфографіка РБК-Україна) Читайте також: "Якщо Антарктида розтане - міста підуть під воду". Інтерв'ю з полярником про роботу на краю світу "Вернадський" замість "Фарадея" Історичний момент настав 6 лютого 1996 року. Над Антарктикою вперше замайорів український прапор. Британія передала станцію практичо безкоштовно, за умови продовження наукових спостережень, зокрема - моніторингу озонової діри, яку відкрили саме тут.  Українці заплатили британцям за станцію лише символічний 1 фунт стерлінгів. 1 фунт стерлінгів, які Україна заплатила британцям за полярну станцію (фото: НАНЦ/Facebook) Сьогодні станція "Академік Вернадський" - це не просто наукова база, а символ того, як інтелектуальний ресурс переміг фінансову перевагу та політичний тиск сусіда. Цікавий факт: Попри те, що флот України у 90-х роках був майже знищений, саме наявність потужного наукового фундаменту дозволила нам залишитися у світовій науковій еліті. Єдина українська полярна станція "Академік Вернадський" (фото: НАНЦ) Раніше ми писали про те, що наприкінці січня Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) відкрив першу лабораторію для аналізу біологічних зразків, привезених з Антарктики. Це дозволить проводити повний цикл молекулярно-генетичних досліджень без передачі матеріалів за кордон. Читайте також про те, що команду річної експедиції на станцію "Академік Вернадський" вперше в історії очолить жінка. Керівницею 31-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) на 2026-2027 роки стане метеоролог Анжеліка Ганчук.