Популярність у соціальних мережах не захистить репутацію Інтернет-простір - не "сіра зона" для закону. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська пояснила, на що найчастіше скаржаться українці та як ФОПам працювати у мережі без порушень. Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію мовного омбудсмена у Facebook. Читайте також: Штрафи за порушення мовного закону пропонують збільшити: що може змінитися Головне: Реальна статистика: кожне четверте звернення до мовного омбудсмена стосується того, що українці бачать на екранах своїх комп'ютерів або смартфонів. Послуги "під прицілом": вимоги мовного закону поширюються не лише на офіційні сайти, але й на інші популярні "майданчики" та соцмережі. Стандарти у мережі: власники бізнесу можуть забувати про чіткі правила щодо мовної версії сайтів "за замовчуванням". Захист покупців: приховування даних про продавця є не лише порушенням, але й небезпекою для клієнта. Вимоги до підприємців: популярні блогери та вузькі спеціалісти, які працюють як ФОП, не можуть ігнорувати державну мову у своїх профілях. На що найбільше скаржаться українці За словами Івановської, питання дотримання вимог мовного законодавства в сфері інтернету - залишається одним з найчутливіших. Зазначається, що переважна більшість скарг (які надходять на адресу Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови) стосується порушень у сфері інтернет-представництв суб'єктів господарювання: веб-сайтів; сторінок у соціальних мережах; YouTube-каналів; Viber; Telegram-каналів; мобільних застосунків тощо. Так, люди скаржаться: на відсутність україномовних версій сайтів; на некоректну роботу україномовних версій сайтів; на ведення сторінок у соціальних мережах російською мовою (Instagram, Facebook, Telegram, TikTok, YouTube); на автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українськомовного. "Станом на 10 березня 2026 року до Секретаріату Уповноваженого надійшло 130 звернень щодо порушень у сфері функціонування веб-сайтів та інтернет-представництв (що складає 28% від загальної кількості звернень за поточний рік)", - поділилась Івановська. Мова обслуговування в інтернеті за законом Відповідно до статті 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Це стосується діяльності всіх суб'єктів господарювання, які обслуговують споживачів, а також реалізують товари чи послуги за допомогою інтернет-ресурсів (у мережі): підприємств, установ та організацій всіх форм власності; фізичних осіб-підприємців (ФОПів); інших суб'єктів господарювання, які обслуговують споживачів та надають інформацію про товари (послуги) - у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги. "Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами", - додала Івановська. Як бізнесу працювати в мережі без порушень Стаття 27 закону чітко регламентує діяльність суб'єктів господарювання, які зареєстровані в Україні або реалізують тут товари та послуги: інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти і веб-сторінки у соціальних мережах) виконуються державною мовою; мобільні застосунки - повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою. Версії інтернет-представництв іншими мовами допускаються, але вони не можуть мати більше інформації (за обсягом чи змістом), ніж українськомовна версія. Важливо також, що версія інтернет-представництва державною мовою повинна завантажуватись за замовчуванням - для користувачів в Україні. "Це стосується в тому числі іноземних суб'єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва тощо", - зауважила Івановська. Як мають бути захищені права споживачів Виходячи з норм закону, всі компанії, які працюють для українців у мережі - реалізують будь-яку продукцію (вироби, товари) або надають послуги (здійснюють роботи, надають обслуговування чи послуги) - повинні в обов'язковому порядку виконувати українською мовою свої інтернет-представництва: сторінки або канали у соціальних мережах; інтернет-магазини; інтернет-каталоги тощо. Крім того, всі суб'єкти господарювання повинні забезпечити належне інформування споживачів про себе. Йдеться, зокрема, про розмішення достовірних відомостей: назви або ПІБ фізичної особи-підприємця; контактних даних; місцезнаходження тощо. "Наявність такої інформації є важливою умовою прозорої та законної торгівлі", - наголосила Івановська. Тим часом її відсутність: може свідчити про можливе порушення законодавства; ускладнює ідентифікацію продавця; підвищує ризики для споживача (зокрема отримання товару або послуги неналежної якості чи неможливість захисту своїх прав). Обов'язки блогерів і приватних майстрів у мережі Уповноважена із захисту державної мови зауважила, що вимоги законодавства щодо обслуговування клієнтів українською стосуються всіх ФОПів, які пропонують певні товари чи послуги у мережі (навіть через власні соціальні мережі): блогерів; психологів; тренерів (коучів); маркетологів; стилістів; тарологів; астрологів; майстрів б'юті-сфери; фотографів; дизайнерів тощо. Куди звертатись у разі порушень мовних прав Насамкінець українцям нагадали, що повідомити про порушення мовного закону можна оформивши відповідну скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови: або через спеціальну електронну форму; або надіславши листа онлайн на: lyst@mova-ombudsman.gov.ua; або надіславши листа на поштову адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик 34. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в Україні взялись за створення механізму, який дозволить вилучити з обігу видавничу продукцію країни-агресора, та розповідали, про які книжки йдеться - чи зникне література російською зовсім. Тим часом Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська запропонувала скасувати "особливий статус російської" в Україні та пояснила, чи можливо заборонити російськомовні версії сайтів. Читайте також, чому блокування соціальних мереж (зокрема Telegram) може бути корисним для дітей і підлітків.