Вахта зимівників на єдиній українській полярній станції "Академік Вернадський" триває рік. А зібрані нашими науковцями дані використовує згодом весь світ. Про це в інтерв'ю для РБК-Україна розповів полярник, метеоролог-озонометрист Олександр Полудень. Як збирають команду для "Академіка Вернадського" За словами експерта, у команду, яка вирушить потім в чергову експедицію на українську полярну станцію "Академік Вернадський", завжди набирають "половину досвідчених зимівників і половину - новачків". При цьому людей відбирають так, щоб кожен "потенційно один одного міг замінити у виконанні тих чи інших справ". "Є люди, які закохуються в Антарктику і приїжджають сюди багато разів. А є ті, хто скаже: "Ні, це не моє", - визнав Полудень. Він розповів також, що зараз в експедиції перебувають: восьмеро науковців; п'ятеро людей, які займаються життєзабезпеченням станції. Команда 30-ї української антарктичної експедиції (інфографіка: РБК-Україна) "У нас по три метеорологи й біологи, та два геофізики. Командорське забезпечення - це механік, дизеліст, лікар, кухар та системний адміністратор", - поділився начальник експедиції. Він зауважив також, що у команді нині - четверо дівчат. "Криголам "Ноосфера" привіз нас на станцію 15 березня. Разом із командою доставляють усе необхідне для експедиції. Два тижні йде перезмінка. Проходить інвентаризація, працівники передають всі справи, інструктують (чи є зміни у спостереженнях) оскільки наші дані потім використовує весь світ", - повідомив полярник. Криголам "Ноосфера" (фото надане прес-службою НАНЦ) Як саме працюють українці на полярній станції Полудень розповів, що зараз на "Академіку Вернадському" - полярний день. "Але з 21 грудня вже потроху рухаємось до ночі", - нагадав він. При цьому більше роботи науковці мають, за його словами, саме під час полярного дня. "Бо можемо виконувати польові завдання - відправлятись в експедиції для збору біологічних зразків. Оскільки станція розташована за 150 кілометрів до полярного кола, то час полярної ночі маємо якихось три години сутінок на добу, решта часу - темно", - пояснив експерт. Він додав, що "всі прилади на станції - у подвійному екземплярі, щоб не було переривів у спостереженнях, у разі потреби можна повторно зняти показники, перевірити похибку". Українські фахівці - на передовій світової науки (фото надане прес-службою НАНЦ) Крім того, кожен учасник експедиції має свій кабінет, робоче місце, обладнання, витратні матеріали - власний побут. "Окрім основних обов'язків, за кожним учасником закріплена певна ділянка біля станції, за якою впродовж року треба спостерігати й чистити сніг", - поділився начальник експедиції. Він пояснив, що на станції "є чергування денні, а раз на 11 днів - нічні". "Також раз на 11 тижнів кожен заступає на тижневе чергування - щогодини обходить по всіх будівлях, де є обладнання життєзабезпечення станції (насоси, дизельні генератори, опріснювачі). Потрібно дивитися за температурами, тисками, різними показниками", - повідомив Полудень. Сміття на "Академіку Вернадському" сортують. "Маємо контейнери для паперу, пластику й харчових відходів. Є спеціальна установка, яка пресує це все, а після завершення експедиції вивозимо сміття з острова. Те саме - з відпрацьованими мастилами. Тут все продумано до дрібниць", - розповів спеціаліст. Українські полярники на "Академіку Вернадському" (фото надане прес-службою НАНЦ) Чим займаються під час експедиції українські біологи Перебуваючи на станції "Академік Вернадський", українські науковці здійснюють чимало досліджень. Так, наприклад, біологи під час експедицію: вивчають, що допомагає тваринам і рослинам Антарктики виживати у таких екстремальних умовах; спостерігають за тюленями, китами, косатками, морськими леопардами, пінгвінами; ведуть моніторинг, скільки народилось тюленів Ведделла (зважують їх, обмірюють); беруть у китів за допомогою арбалета шматочки шкіри, щоб дослідити ДНК; якщо кит - самка, то визначають: вагітна вона, чи ні; фотографують плавець кита зверху і його хвостову частину (на хвості всі мають різний візерунок, тож це - своєрідний "індикатор особини"), щоб потім внести ці фото у світовий атлас китів; спостерігають за кладкою птахів, які будують гнізда у секретних локаціях (щоб їх не знайшли хижаки); В Антарктиці біля "Вернадського" мешкає близько 10 видів птахів (фото: Сергій Глотов) несуть у ці місця мохи та інші рослини, які далі потенційно дадуть "нову зелену зону" (вченим цікаво визначити, чи розсіються ці рослини й де будуть нові плантації); регулярно фільтрують воду на фітозообактерії та планктон (беруть проби води у визначених місцях, щоб потім перегнати їх через спеціальні установки, законсервувати у розчинах і зберігати у пробірках); вивчають, як ракоподібним та іншим мікроорганізмам вдається не замерзати у "ванночках" прісної води, які утворюються у гірських породах; ловлять риб, щоб визначити, які у них є паразити; спостерігають за динамікою мохів, лишайників та двома видами квіткових рослин; вивчають комах, які живуть в цих антарктичних мохах. У біологів на полярній станції - чимало роботи (фото: Сергій Глотов) "Періодично на станції зеленіє або червоніє сніг, бо там заводяться певні водорості. Тож біологи вивчають і цей феномен: за допомогою дрону розбивають територію на квадрати, щоб розрахувати масштаб цвітіння снігових водоростей", - додав Полудень. Він пояснив, що після завершення експедиції, науковці все везуть додому - у "спеціальні українські банки". "Вже на місці будь-який науковець може звернутися в банк, щоб взяти свіжі зразки й проводити свої дослідження", - зауважив начальник експедиції. Що ще досліджують українські науковці в Антарктиці "Саме на цій станції, а також на станції Ротера у 1957-1958 роках британські експедиції розпочали дослідження озонового шару, а в 1985-му тут зафіксували озонову діру - явище, коли в атмосфері значно зменшується загальний вміст озону", - розповів Полудень. Він додав, що займається саме цим - вимірює вміст озону в атмосфері за допомогою спектрофотометра Добсона (дуже дорогого й надзвичайно точного обладнання). Щоб згодом ділитись отриманими даними з рештою науковців. Ще один напрямок спостережень - танення льодовиків. "Спостереження в Антарктиді важливі для України, зокрема, щоб розуміти наслідки від потенційних змін клімату", - пояснив спеціаліст. Льодовики - важливий предмет досліджень багатьох науковців (фото: Сергій Глотов) Також на станції "Академік Вернадський" ведуться безперервні спостереження за погодою. "Метеорологи передають дані кожні три години: кількість хмар, швидкість і напрямок вітру, температуру повітря, атмосферний тиск, опади та метеорологічну дальність видимості. Частину цієї інформації кодують у спеціальні телеграми - всі дані треба передати вчасно", - повідомив Полудень. Коли ж до "Академіка Вернадського" доходять циклони й просуваються вглиб материка, науковці запускають аерозонди - кулі з датчиками, наповнені гелієм. "За допомогою них визначаємо, з якими значеннями показників заходять ці повітряні маси", - уточнив начальник експедиції. Спеціалісти під час роботи (фото: Сергій Глотов) Українські науковці в Антарктиці проводять також спеціальні гідрологічні дослідження: опускають на визначених точках раз на тиждень (впродовж року) зонди в океан на глибину до 200 метрів; спостерігають, як зі зміною глибини змінюються температура, прозорість і солоність води (що дає змогу відстежувати процеси опріснення й засолення океану в різні сезони); утримують гідрологічний пост, який фіксує припливи й відпливи (дозволяючи спостерігати, як рухається океан); занурюють у воду спеціальні аргобої, які дрейфують, вимірюють температуру на різних глибинах, а потім спливають і передають дані на супутники (визначаючи за теплими й холодними течіями навколо Антарктики межі так званого п'ятого, Південного океану). Раз на місяць спеціалісти сканують й відстежують за допомогою георадару, як змінюється льодовик на острові Галіндез (де розташована українська полярна станція) завтовшки 51 метр - як накопичується сніг, утворюються підземні озера та тріщини. На станції полярників - чимало важливого обладнання (фото: Сергій Глотов) "Один наш геофізик спостерігає за ближнім космосом та іоносферою. Для цього використовують іонозонд", - розповів Полудень. Він додав, що "антени та обсерваторії по всьому світу передають сигнали на різних частотах, які приймає іонозонд". "За швидкістю сигналів і відбиттям від шарів іоносфери вивчають її активність та грозові процеси на висотах 120-200 кілометрів", - пояснив полярник. Другий геофізик, за його словами, досліджує магнітосферу Землі, зміни магнітного поля та полярні сяйва. "Також наші роботизовані системи фіксують сонячну активність, а ще на станції працюють сейсмоактивні павільйони, де реєструємо землетруси", - повідомив начальник експедиції. Насамкінець він наголосив: українська станція "стоїть на передовій світової науки". "У нас немає секретних даних. Усю зібрану інформацію передаємо у різні інституції - як України, так і світу - щоб науковці могли далі моделювати, прогнозувати й бачити потенційні ризики для планети", - підсумував Полудень. На "Академіку Вернадському" - немає секретних даних (інфографіка: РБК-Україна) Нагадаємо, раніше ми розповідали про життя в Антарктиді - як минає день українського полярника. Крім того, учасники експедиції показали унікальний "столовий" айсберг і поділились кадрами неймовірного оптичного явища, схожого на "обручку з трьома сонцями". Читайте також, як українські полярники "полювали" на мікропластик в Антарктиці.