Відвідувачів у "центральному" ботсаду Києва стало менше, але не витрат Попри активну допомогу волонтерів, бюджет Національного ботсаду імені Гришка у Києві сьогодні суттєво "просів". При цьому кількість відвідувачів - зменшилась. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів завідувач відділу тропічних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України Роман Іванніков. Читайте також: Окраса парків і скверів? Яка рослина може стати новим символом Києва Головне: Бюджетний дефіцит: державне фінансування покриває лише 50% потреб Національного ботанічного саду (решту грошей установа має заробляти сама). Падіння "трафіку": надходження Ботсаду від відвідування цього року значно просіли. Допомога активістів: суми, які надходять на благодійні рахунки, суттєві (але не вирішуют глобальних питань). Ціна квитків: в установі думають, як заохотити людей відвідувати Ботанічний сад (на це впливає також і вартість входу). Звідки береться фінансування в цілому "Якщо говорити про фінансування й реальні проблеми Ботсаду, то держава нам дає половину нашого бюджету", - розповів Іванніков. Тим часом половину бюджету, за його словами, установа заробляє сама. "У цьому році у нас надходження від відвідування значно просіло. Це, звісно, нас тривожить. Тому думаємо, як заохотити людей приходити в ботанічний сад", - поділився спеціаліст. Він визнав, що суми, які надходять на благодійні рахунки і рахунки фонду, який опікується Ботсадом, суттєві. "Але вони не вирішують глобальних питань", - наголосив завідувач відділу тропічних рослин. Ними, за його словами, "можна закривати маленькі потреби". "Ці кошти спрямовуємо на дизельні гармати, паливо, виконання дрібних робіт. Це - не суттєва частка бюджету нашої установи", - уточнив науковець. Іноді Ботсад змушений також звертатись до благодійників. "Бо як державна структура, ми перед закупівлею якогось обладнання повинні оголошувати тендери. А це - спричиняє затримку. У ситуації, яка склалась цьогоріч з оранжереями, ми не могли зволікати. Намагаємось прорахувати такі моменти, але всього не можна передбачити", - повідомив Іванніков. Чи зросте вартість вхідних квитків Завідувач відділу тропічних рослин Національного ботсаду визнав, що фінансове питання наразі - "дуже гостре". "Зараз ми суттєво відстаємо по показниках, у порівнянні з довоєнними роками. Ми - неприбуткова державна установа. Як науково-дослідний інститут Академії наук України - отримуємо основне фінансування за фундаментальні наукові розробки. З цих грошей платимо за комуналку, отримуємо зарплати тощо", - розповів він. Основний профіль Ботсаду, за словами Іваннікова, - дослідження, які проводять із колекціями. Отже, просвітницька робота - додатковий напрямок роботи. "Стараємось підтримувати інтерес до Ботсаду, щоб люди нас регулярно відвідували, а ми могли отримувати додаткове фінансування. Прибутком від квитків можемо закривати деякі наші потреби", - повідомив Іванніков. Він додав, що всі розуміють, "в якій ситуації опинилась країна і пересічні громадяни". "Тому стараємось утримати ціну. Найближчим часом не плануємо підвищувати вартість вхідних квитків. Хоч це б суттєво нам допомогло", - підсумував фахівець. Скільки коштують квитки сьогодні Варто зазначити, що сьогодні вартість одноразового відвідування Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка є такою: для дорослого - 150 гривень; для студентів - 150 гривень; для дітей шкільного віку - 100 гривень; для дітей до 6 років, пенсіонерів за віком та пільгових категорій відвідувачів (ветеранів війни, осіб з інвалідністю І-ІІІ групи, учасників бойових дій) - вхід безкоштовний (при пред'явленні відповідного документа). Нинішня вартість квитків (скриншот: nbg.kiev.ua) Нагадаємо, раніше заступник директора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України Микола Шумик розповів, чим відвідувачі можуть любуватись у кожну пору року та як Ботсад поєднує історію й культуру. Крім того, ми повідомляли про небезпечну рослину в Україні, яка може спричинити сильні опіки, призвести до некрозу тканин і навіть ампутації кінцівок. Читайте також, яка сільськогосподарська культура в Україні найбільше виснажує землю і витискає з ґрунтів максимум.