Через одну поширену звичку батьків діти починають сумніватися у собі та власній цінності Батьки часто порівнюють дітей з ровесниками - інколи навіть не помічаючи цього. Але для дитини такі слова можуть звучати як вирок: "я недостатньо хороший". Психологи пояснюють, чому це небезпечно і як говорити з дітьми так, щоб підтримати їхню самооцінку. РБК-Україна з посиланням на "Наша мама" розповідає, що не варто казати дітям та чому порівняння з іншими дітьми може зруйнувати довіру. Більше цікавого: Будьте прикладом, а не тираном: 5 правил "правильної" сварки з дитиною Чому батьки починають порівнювати дітей У вихованні майже кожна сім'я стикається з дилемою: як поєднати соціальні норми з індивідуальністю дитини. Батьки зазвичай спираються на: досвід власної родини поради друзів і знайомих книги про виховання інформацію із соціальних мереж особисті переконання Через це порівняння з іншими дітьми здається природним інструментом. Психологи Центру когнітивно-поведінкової терапії пояснюють: саме порівняння як спосіб аналізу - нормальне явище. Люди використовують його, щоб зрозуміти, що працює краще для дитини у певній ситуації. Проблема виникає тоді, коли порівняння починає впливати на самооцінку. Фрази, які можуть травмувати дитину На перший погляд, вони здаються звичайними. Але дитина чує у них зовсім інший зміст. Психологи радять ніколи не говорити дітям: "Ти написав роботу гірше за Марійку". "Поглянь на Тараса - от справжній помічник для батьків! А ти?" "Я очікував від тебе більшого". "Не повторюй моїх помилок, будь стараннішим”. "Ти маєш бути розумнішим за інших". Через такі слова дитина може зробити небезпечний висновок: вона недостатньо розумна недостатньо здібна любов батьків потрібно заслужити З часом це формує внутрішній образ себе як "поганого", "ледачого" або "недостатнього". Більше цікавого: Ці 5 простих звичок можуть назавжди змінити стосунки з вашою дитиною Чому це руйнує довіру Коли дитина постійно чує оцінки та порівняння, у неї виникає відчуття, що батьківська любов залежить від результату. У такій ситуації дитина: боїться помилок починає уникати складних завдань приховує проблеми рідше ділиться переживаннями У результаті стосунки між батьками й дітьми поступово погіршуються. Що робити замість критики Психологи радять відмовитися від оцінювальних ярликів у спілкуванні. Якщо ви помітили, що почали повчати дитину: зупиніться та визнайте це. Змініть тон розмови та попросіть дитину пояснити, як вона бачить ситуацію. Це допомагає перейти від критики до діалогу. П'ять правил спілкування з дітьми Особливо важливо дотримуватися їх у підлітковому віці. Частіше говоріть дитині про її безумовну цінність. Вона повинна знати: її люблять не за оцінки чи досягнення. Дисципліна не повинна руйнувати довіру. Навіть під час конфліктів залишайте простір для щирих розмов. Вчинки - не дорівнюють особистості. Помилки в поведінці не означають, що дитина “погана”. Не ігноруйте дитину як покарання. Мовчання може ранити сильніше за будь-які слова. Пояснюйте, що помилки - частина навчання. Саме через них людина росте і набуває досвіду. Головне, що варто пам’ятати батькам Кожна дитина розвивається у власному темпі. Тому замість фрази "подивись на інших" психологи радять ставити інше запитання: "Що допоможе тобі стати сьогодні кращим?” Саме такий підхід формує у дитини впевненість, яка залишиться з нею на все життя. Ще більше цікавого: Особисті межі батьків: як не розчинитися в дитині та жити ще й своє життя