Деокуповані громади Київщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини внесли до екосистеми DREAM загалом більше ніж тисячу проєктів. Як пише РБК-Україна, про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк. Посилаючись на дані аналітичної записки "Відновлення та розвиток деокупованих громад", підготовленої Інститутом аналітики і адвокації за підтримки Transparency International, Олена Шуляк розповіла, що до п'ятірки із найвищим показником фінансового покриття проєктів увійшли громади Харківської та Чернігівської областей. Водночас лідером за кількістю внесених у DREAM проєктів стала Ірпінська громада.  Які галузі охоплюють проєкти у DREAM До секторів "Промисловість, торгівля та послуги" та "Освіта" належать найбільші частки проєктів – 45% та 20%, відповідно. На противагу: в галузях культури, сільського господарства, комунікаціях та ІТ деокуповані громади мали в сумі лише 7 проєктів. "Тільки одна громада з вибірки на момент дослідження не мала жодного проєкту в екосистемі DREAM - Вовчанська міська ТГ Харківської області. Натомість лідером за числом проєктів стала Ірпінська міська ТГ на Київщині, яка внесла в DREAM 236 проєктів", - уточнила Шуляк.  Фінансування Щодо частки наявного фінансового покриття, першість належить Борівській громаді на Харківщині з одним повністю профінансованим проєктом. Загалом до п’ятірки з найвищим показником фінансового покриття, станом на червень 2025 року, ввійшли територіальні громади Харківської та Чернігівської області. В іншій 21-й громаді цей показник не перевищував 49%. До того ж проєкти 3 із 5 громад не мали міжнародного фінансування, а реалізовувались коштом державного та місцевих бюджетів. Загалом же відомо, що 11 із 26 громад мають підтримку міжнародних донорів.  Як каже нардепка, автори звіту також наголошують, що з аналізу показників у DREAM не випливає вираженої кореляції між наявністю міжнародного фінансування, якістю заповнення проєктів та відсотком фінансового покриття. "Наприклад, до жодного з 27 проєктів Старосалтівської громади не залучено іноземні кошти, попри середню наповненість проєктів на 88%. Тож, звичайно, якісно складений проєкт може підвищити шанс залучити донорські кошти, але не є повною гарантією цього", - зауважила Олена Шуляк. Так само й відсутній чіткий взаємозв’язок між наявністю міжнародної підтримки та відсотком фінансового покриття. Так, частка наявних для виконання проєктів коштів коливається від 9% до 52%, якщо іноземні вливання є. Якщо - ні, то діапазон розширюється до 100%. За середнім значенням фінансового покриття в розрізі областей лідирує Харківщина - 36% від загальної потреби для реалізації проєктів у 6 громадах. У Сумській області найменше - 13%, причому у двох громадах покриття поки що відсутнє. "Ми бачимо, що деокуповані громади демонструють певну спроможність і зацікавленість у плануванні та залученні ресурсів для відновлення. Однак загалом процес ще далекий від завершення", -  акцентувала Шуляк.   Реалізації системи DREAM: над чим ще потрібно працювати За словами Олени Шуляк, спостерігається нерівномірність між регіонами, недосконала координація з державними структурами та донорами, а також потреба у підвищенні інституційної спроможності для ефективнішого менеджменту відбудови. "Але важливо те, що вже зараз у DREAM працюють уже сотні громад, і до неї занесені сотні проєктів", - підкреслила парламентарка. Важливим є те, зазначила вона, що через цифрові механізми сьогодні кожен може побачити реалізацію проєкту в тому чи іншому населеному пункті, регіоні й державі загалом. Однак, тільки цієї цифрової системи недостатньо - вона має бути інтегрована в державні публічні закупівлі повністю, оскільки поки цього не відбулося. "Дуже багато іноземного бізнесу хотіли б брати участь у відбудові України на рівних конкурентних умовах. Але на сьогодні є певні питання, пов'язані із закупівлями і тим, як працюють замовники в системі Прозоро. Таким чином, роботи у цьому напрямі ще вистачає. А її результатом буде те, що публічні закупівлі стануть більш доступними зокрема для іноземного бізнесу", - резюмувала Олена Шуляк.  Нагадаємо, у 2023 році відбувся пілотний запуск державної цифрової екосистеми DREAM - Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management, для управління проєктами відбудови. Олена Шуляк розповіла, які можливості для бізнесу створює ця система та інші інціативи.