Щогла 30м для вітрогенератора на 10кВт починається під землею. Перекидальний момент від тиску вітру на десятикіловатний ротор передається на фундамент, і найчастіше проєкт обмежує саме ґрунт, а не метал. Тому перше питання на ділянці стосується не моделі генератора, а того, що лежить під дерном.

Друга умова це вільна площа. Опорі з відтяжками потрібне коло під анкери, радіус якого сумірний із частиною висоти, і всередині цього кола не має бути ні саду, ні септика, ні під’їзної дороги. Параметри цієї моделі опубліковано за адресою https://voltenergy.com.ua/product/shchogla-30m-dlya-vitrogeneratora-na-10kvt/.

Третя умова стосується меж ділянки. Висока конструкція має лишатися у своїх межах навіть за найгіршого сценарію, тому відстань до огорожі відлічують від висоти, а не від бажання поставити опору далі від будинку. Саме через цю вимогу проєкт іноді переїжджає на інший кут ділянки.

Ґрунт і фундамент

Пісок, суглинок і торф утримують анкер по-різному, тому перед бетонуванням роблять хоча б пробне шурфування. Рівень ґрунтових вод змінює і глибину закладання, і вимоги до захисту металу від корозії. На торфовищі об’єм бетону зростає настільки, що дешевшою виявляється інша точка на ділянці.

Центральний фундамент та анкери бетонують одночасно, а набір міцності займає тижні, які закладають у графік робіт. Спроба підняти конструкцію раніше псує роботу повністю, бо повторно залити той самий анкер уже не вийде.

Арматурний каркас в’яжуть за проєктом, а не за досвідом сусідньої будови. Заставні деталі під основу виставляють по рівню й фіксують до заливання, бо зсув на сантиметр унизу перетворюється на помітний нахил угорі. Після набору міцності положення заставних перевіряють повторно.

Підйом і доступ техніки

Спосіб підйому обирають ще на етапі розмітки, бо від нього залежить, де саме стоятимуть анкери. Переграти це рішення після бетонування коштує нових земляних робіт.

  1. підйом краном, для якого потрібен твердий під’їзд і майданчик поруч

  2. підйом лебідкою через шарнір біля основи, коли техніка на ділянку не заїде

  3. місце для складання секцій на землі вздовж майбутньої осі

  4. просвіт над трасою підйому, вільний від ліній електропередачі та крон

  5. розмітку анкерів, витриману за кутом і радіусом, а не на око

Кабель і захист від розрядів

Від генератора на тридцяти метрах до контролера йде довга лінія, і падіння напруги в ній забирає частину виробленого. Переріз кабелю рахують під струм і під довжину траси разом, інакше частина енергії гріє землю замість батареї.

Окремо ставлять розрядники й заземлення, адже висока металева конструкція серед поля збирає атмосферну електрику навіть без прямого удару. Контур заземлення роблять разом із фундаментом, поки траншея відкрита, бо пізніше ця робота коштує вдвічі більше.

Захист від перенапруг ставлять з обох кінців лінії. Розрядник біля основи опори та другий біля контролера працюють у парі, а заземлення в обох точках з’єднують із загальним контуром. Розірваний контур гірший за його відсутність, бо створює різницю потенціалів між точками.