Традиційно колядки за тематикою охоплювали усі сфери життя, тому поряд із церковними смислами з'являлись тексти, у яких оспівували господарів і господарство. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів академік, директор Інституту народознавства НАН України Степан Павлюк. Колядки були і церковні, і світські За словами науковця, колядки були церковними й світськими, їх зміст суттєво відрізнявся. "Були церковні пісні і були світські, де оспівували родину, господарство й все інше, бо колядки мали охоплювати змістом всі сфери життя", - пояснює Павлюк. Світські твори виконували поруч із церковними, і саме це створило унікальний український пласт різдвяної культури. "Ті, які присвячувалися новонародженому Ісусові, благословляла церква. Разом зі світськими вони ставали єдиним пластом духовної культури", - додає етнолог. Коляда мала охоплювати кожну сферу життя У колядуванні були задіяні всі покоління - від дітей до старших, а самі пісні поступово розширювали тематику. "Під час колядування виконувалася церковна пісня, а тоді вже світська для господаря, господині, господарства. Такі пісні резонували в суспільстві, тому "розмножувалися", їх почали створювати на всі випадки життя", - каже Павлюк. Попри багатотемність, у центрі традиції залишалося святкування народження Христа. "До коляди були залучені фактично всі вікові верстви, діти теж прославляли новонародженого Христа", - підкреслює науковець. Читайте також про те, під час радянської заборони Різдва комуністи влаштовували рейди на вертепи, а колядників розганяла поліції. Втім, попри тотальну заборону свята, українцям вдалося зберегти різдвяні традиції. Раніше ми розповідали про те, чому саме дідух став першим українським різдвяним атрибутом.