Уряд Данії створив "нічну варту" для моніторингу заяв і дій президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням The Guardian. Як пише видання, спеціальна команда працює в Міністерстві закордонних справ Данії з 17:00 до ранку, відстежуючи всі публічні заяви та переміщення Трампа, поки Копенгаген спить. О 7:00 ранку "нічна варта" готує та розсилає звіт уряду та відповідним відомствам про те, що сталося за ніч.  За даними ЗМІ, така практика з’явилася після дипломатичної напруги між Копенгагеном і Вашингтоном навесні, коли Трамп погрожував взяти під контроль Гренландію.  У МЗС Данії пояснили, що саме ситуація навколо острова та значна різниця в часі зі США стали ключовими причинами запровадження нічного моніторингу. "Справедливо буде сказати, що ситуація в Гренландії та різниця в часі між Данією та Сполученими Штатами були досить важливим фактором, що сприяли запровадженню цієї домовленості навесні", - повідомили джерело близьке до міністерства закордонних справ. Що відомо про Гренландію Гренландія - острів між Північно-Льодовитим та Атлантичним океанами, понад 80% її території покрито льодом. Протягом останніх 300 років острів перебував під колоніальним управлінням Данії та Норвегії, іноді одночасно обох країн. Під час Другої світової війни Гренландія формально отримала незалежний статус, а США та Канада контролювали її стратегічно: американські ВПС використовували острів як військову базу. Після війни острів повернули під управління Данії, скасувавши колоніальний статус. Нині Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія, має власний уряд та представництво в данському парламенті. Водночас американська база на острові залишається. Зазіхання Трампа на Гренландію Наприкінці свого першого президентського терміну Дональд Трамп намагався придбати Гренландію, але Данія відмовилася продавати острів, як і 80 років тому. Після повернення до Білого дому в січні 2025 року Трамп заявив, що США мають взяти під контроль Гренландію з міркувань національної та міжнародної безпеки. Ця ініціатива була категорично відкинута не лише Гренландією, а й Данією за підтримки інших європейських країн. У відповідь на дії президента США на острові пройшли протести, а в серпні 2025 року прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен різко засудила спроби близького оточення Трампа впливати на політичні процеси в Гренландії. У жовтні Фредеріксен припустила, що Трамп, можливо, тимчасово забув про острів, але може знову проявити інтерес до його приєднання до США. А нещодавно ЗМІ писали, що після зазіхань Трампа Данія посилила оборону Гренландії.