Під час війни в Україні кількість нових діагнозів раку формально знизилася, проте частка виявлення хвороби на критичній IV стадії стрімко зросла. Кожен другий хворий ігнорував ранні симптоми через стрес. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт дослідницької агенції Sense Research для БФ Mission Kharkiv. Читайте також: Наявність лікарні не означає, що там є безоплатна і якісна допомога - голова НСЗУ Наталія Гусак Головне: Діагностика: Статистичне зниження захворюваності є хибним; насправді рак виявляють пізніше, що підвищує смертність. Витрати: 70% пацієнтів несуть додаткові фінансові витрати на лікування попри державні гарантії. Доступність: Мешканці сільських громад мають значно гірший доступ до спеціалізованих обстежень порівняно з жителями великих міст. Рекомендація: Дослідники закликають спростити маршрути пацієнтів та прибрати інформаційні бар'єри, особливо для літніх людей. Профілактика на паузі: чому хворобу "запускають" Згідно з дослідженням, проведеним у прифронтових громадах Харківщини та Сумщини, скринінги та планові огляди фактично припинилися. Головні причини: Пріоритет виживання: люди зосереджені на базовій безпеці, а не на медичних візитах. Ігнорування симптомів: майже кожен другий пацієнт не вважав перші ознаки хвороби достатньо серйозними для візиту до лікаря. Зміщення стадій: частка виявлення раку на І-ІІ стадіях суттєво зменшилася, натомість зросла кількість діагнозів на IV стадії, що критично погіршує прогнози лікування. Фінансовий бар'єр та географічна нерівність Хоча держава гарантує безоплатне лікування, реальність у прифронтових зонах інша. 7 з 10 опитаних пацієнтів змушені були частково оплачувати діагностику або препарати. Зокрема, Програма медичних гарантій не покриває сучасну імунну та таргетну терапію. Також доступ до медицини прямо залежить від локації. У селах доступні лише базові аналізи, тоді як для проходження КТ, МРТ або мамографії мешканці змушені їхати до обласних центрів під обстрілами та в умовах дефіциту електроенергії. Адаптація лікарів та психологічний тиск Медики на прифронтових територіях змушені працювати у форматі "ущільнених маршрутів": намагаються провести максимум обстежень за один візит пацієнта. Окрім лікування, лікарі дедалі частіше виконують ролі психологів та навігаторів. Найвищий рівень стресу через хворобу та війну демонструють жінки, люди з низьким доходом та ті, хто довго чекав на встановлення діагнозу. Читайте також про те, що з 10 лютого запрацював особистий кабінет пацієнта в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). Тепер кожен може самостійно укладати або розривати декларацію з лікарем, а також оновлювати персональні дані. Раніше ми писали про те, що уже стартувала програма "Скринінг здоров’я 40+". Вона дозволяє українцям у віці 40+ років проходити безкоштовно низку обстежень, аби виявити хвороби на ранніх стадіях.