Походження деяких різдвяних і новорічних традицій українців - дуже давнє. Проте з приходом християнства вони набули нового змісту та значення. Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на прес-службу Православної Церкви України у Facebook. Як довго тривають різдвяні святки Українцям нагадали, що за церковною традицією святковий період триває не лише в день відзначення події Різдва Христового, але цілих 12 днів - від Різдва (25 грудня) до Богоявлення (6 січня). Цей період називають також "святки" - святі дні. "Ми святкуємо і прославляємо прихід у світ нашого Спасителя та бажаємо нашим ближнім добра й миру, злагоди й добробуту, любові й радості. Бажаємо, з-поміж іншого, співаючи колядки, щедрівки, засівалки", - розповіли у ПЦУ. Вважається, що походження звичаю колядок та щедрівок є дуже давнім, але з прийняттям християнства він набув нового змісту та значення. Замість прославлення сонячного дня, який починає збільшуватися (як це робили наші предки), віряни ПЦУ прославляють народження Христа - Спасителя світу. "Святитель Іоан Золотоустий використовує образ "Сонця правди" для Христа і протиставляє християнське Різдво язичницькому святу сонця. А святий Августин пише: "Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, Xто те сонце сотворив", - поділились у прес-службі Православної Церкви. Уточнюється, що в цілому колядки й щедрівки лунають впродовж усіх різдвяно-новорічних свят: і на Різдво, і в день вшанування святої Меланії, і на Василя, і на Водохреща - і аж до Стрітення (яке відзначається на 40-й день від свята Різдва Христового, тобто 2 лютого). "Тож колядуйте і щедруйте на здоров'я, прославляючи Народження Сина Божого та бажаючи людям довкола добра і миру", - закликали українців у ПЦУ. Коли саме та хто може починати колядувати У ПЦУ пояснили, що співати колядки заведено саме на Різдво Христове. При цьому традиції початку колядування є різні. Так, наприклад, Олекса Воропай в етнографічному нарисі "Звичаї нашого народу", пише про те, що "колядувати починають або вже у Різдвяний святвечір (24 грудня), або в перший день Різдва Христового, "після того, як у церкві скінчиться богослужіння". 25 грудня в новоюліанському церковному календарі 2025 (скриншот: pomisna.info/uk/tserkva/kalendar) Колядувати можуть і діти, і дорослі, і дівчата, і хлопці. "Ніяких "заборон" щодо цього немає. Абсолютно всі можуть славити величну подію народження нашого Спасителя, вітати одне одного та бажати миру і добробуту сім'ям та родинам", - зауважили у ПЦУ. Коли в Україні заведено щедрувати Напередодні Нового року (за тиждень після коляди) - українці відзначають Щедрий вечір. При цьому, згідно з православним календарем, 31 грудня: день преподобної Меланії Римлянки; Віддання свята Різдва Христового. 31 грудня в новоюліанському церковному календарі 2025 (скриншот: pomisna.info/uk/tserkva/kalendar) У ПЦУ повідомили, що щедрують в Україні з вечора 31 грудня до півночі. При цьому роблять це "переважно дівчата". "Вочевидь, це пов'язано із вшануванням святої Меланії", - зауважили у ПЦУ. Коли й навіщо "посівати" зерном Згідно з чинним церковним календарем, 1 січня - день пам'яті святого Василія Великого. Саме "на Василя" існує добра народна традиція "посівати" зерном, приказуючи: "На щастя, на здоров'я та на Новий рік, щоб родило краще, як торік - жито, пшениця та всяка пашниця... Дай, Боже!". У ПЦУ нагадали, що посівальники завжди були бажаними гостями. Їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками й ласощами. При цьому найщедріші дарунки діставалися тому, хто увійшов до оселі першим. Тому посівали - із самого порання. Нагадаємо, раніше у ПЦУ повідомили, що насправді відомо про народження Ісуса Христа й у чому полягає символізм свята Різдва. Крім того, українцям пояснили, навіщо прикрашати ялинку на Різдво (в чому справжній сенс цієї традиції). Читайте також про різдвяний цикл від Миколая до Водохреща - що означають українські традиції.