Країни Балтії посилюють підготовку до потенційних воєнних загроз з боку Росії та Білорусі. На кордоні Литви з Білоруссю та Росією вже з’явилися конструкції, призначені для підриву мостів у разі збройного конфлікту. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на литовський суспільний мовник LRT. Як пише видання, у Збройних силах Литви заявили, що поблизу кордону вже створено кілька десятків об’єктів для зберігання протитанкових та інженерних загороджень. Окрім цього, військові проводять висадку дерев для прикриття ключових доріг, а також поглиблюють зрошувальні канави - у разі потреби вони виконуватимуть роль траншей і додаткових протитанкових бар’єрів. За задумом військових, у разі загрози або початку бойових дій мости біля кордону можна буде швидко зруйнувати, щоб унеможливити або суттєво уповільнити пересування ворожих підрозділів. Подібну стратегію десятиліттями реалізує Фінляндія, яка має спільний кордон з Росією довжиною понад 1340 кілометрів. Президент Фінляндії Александер Стубб раніше наголошував, що європейські держави мають менше говорити і більше готуватися. "Потрібно бути готовими до найгіршого, щоб уникнути його", - заявив Стубб у коментарі Financial Times, закликавши Європу перейняти фінський підхід до безпеки. Водночас у країнах Балтії не всі сприймають такі дії однозначно. У Литві окремі політики та їхні прихильники раніше звинувачували владу у "воєнному шовінізмі". В Естонії командувач Збройних сил Андрус Меріло застерігав від надмірної "військової істерії", наголошуючи, що саме підготовленість, а не паніка, дозволяє суспільству діяти раціонально у кризових ситуаціях. Путін не зупиниться на Україні Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) оприлюднили черговий звіт щодо ситуації навколо України та Росії. У документі зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Білорусь фактично стала військовим плацдармом Росії. За оцінкою експертів, нинішні удари по західних регіонах України здійснюються, зокрема, з використанням військової інфраструктури на території Білорусі. У ISW вважають, що Москва й надалі розширюватиме там свою військову присутність, підтримуючи війну проти України та створюючи потенційні загрози для країн НАТО. Подібні оцінки раніше висловлював і міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, який не виключив, що після можливого укладення мирної угоди з Україною Росія може здійснити напад на одну з держав НАТО. Водночас очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявляв, що Росія не здатна вести війну на два фронти. Проте у разі завершення бойових дій в Україні наступною потенційною ціллю РФ можуть стати країни Балтії.