Українці радіють дрібничкам з "Аврори", Алі та Тему, ніби це скарби. Чому ми скуповуємо смішні чашки та наліпки? Ви заходите в "Аврору" за батарейками, а виходите з купою дрібничок, наклейками та новою чашкою. Або ловите себе на тому, що опівночі гортаєте стрічку AliExpress чи Temu в пошуках чергової "корисної штуковини". Секонд-хенди, розпродажі та нескінченні замовлення в інтернеті стали для багатьох українців не просто способом зекономити, а справжнім рятувальним колом для ментального здоров'я. Чому ми почали скуповувати речі, які раніше ігнорували, і як маленька посилка допомагає нам вірити у завтрашній день, розповіла в ексклюзивному коментарі для РБК-Україна психолог, експертка платформи Betobee та психоедукатор Анастасія Бикова. Більше цікавого: Чому ви не можете припинити купувати: 8 витрат, якими ви лікуєте дитячі травми Контроль у світі хаосу Коли ми не можемо вплинути на глобальні події, наша психіка шукає опору в тому, що нам підвладно. Вибір кольору шкарпеток або пошук найдешевшої пропозиції на маркетплейсі - це зона нашої особистої влади. "Купити щось цікавеньке, як спосіб зняття стресу - якщо чесно, це не те щоб нова поведінка. Шопінг і раніше часто працював як спосіб себе потішити, переключитися, повернути собі відчуття контролю або "нагородити" після складного періоду", - пояснює експертка. Але в реальності війни це стало помітно сильніше. Бо психіка постійно знаходиться в умовах перевантаження, нестабільності та дефіциту передбачуваності. "Тому навіть маленькі дії, де є вибір, новизна, приємне очікування чи відчуття "я можу собі це організувати/дозволити" - починають працювати як спосіб саморегуляції", - пояснює Анастасія Бикова. Посилка як місток у майбутнє Ви помічали, як змінюється настрій, коли приходить SMS про те, що замовлення вже у відділенні? Це відчуття має глибоке психологічне підґрунтя. Коли навколо панує невизначеність, очікування доставки стає стабільним орієнтиром. "По суті, тут задіюється дуже базовий механізм: коли реальність навколо мало контролюється, психіка починає шукати контроль у чомусь доступному. Обрати річ, знайти вигідніше, вирішити "яке взяти", чекати доставку - це маленькі, але завершені цикли дії. Очікування посилки, що створює позитивний зв’язок із майбутнім. "Я чекаю на замовлення" - ніби про те, що майбутнє є, і воно містить щось приємне для мене", - пояснює психолог. Від ліхтариків до "безглуздих" дрібниць Сьогодні наш шопінг розділився на дві важливі частини: підготовка та емоційне виживання. З одного боку, ми стали експертами з павербанків, з іншого - почали цінувати речі, які просто викликають усмішку. "Війна змінила саме уявлення про корисність речей. Те, що раніше виглядало як "дивний девайс, який ніколи не знадобиться”, тепер може сприйматися як спосіб трохи стабілізувати побут: батарейки, що довше тримають заряд, ліхтарі на сонячних батареях, фільтри для води, павербанки, органайзери для тривожної валізи, компактні речі "про всяк випадок". І тоді покупка стає не тільки емоційною дією, а і способом знизити тривогу через підготовку", - каже Анастасія Бикова. Проте не варто картати себе за купівлю чергової "непотрібної" дрібниці. В умовах надвисокого стресу милі чашки чи смішні шкарпетки - це вітаміни для нашої емоційної системи. "Звісно в покупках може бути частина речей, які взагалі не про практичність. Дивні наліпки, милі чашки, смішні шкарпетки, незрозумілі дрібниці "для настрою". В умовах, де психіка довго живе в режимі виживання, будь-який доступ до гри, цікавості, естетики чи радості - насправді повертає контакт не тільки з тривогою і виснаженням, а і з частиною життя, де ще є місце для задоволення", - пояснює експертка. Коли шопінг перестає допомагати? Як і будь-яка інша розрада, купівля речей може стати пасткою, якщо вона стає єдиним інструментом боротьби зі стресом. Якщо бажання "замовити ще щось" виникає одразу після розпаковки попередньої коробки, варто зупинитися і замислитися. "Інша сторона, коли шопінг стає єдиним способом впоратися з емоціями - це вже може не дуже допомагати в довгостроковій перспективі. Бо тоді полегшення коротке, а напруга залишається. В якийсь момент можна помітити, що речей вже достатньо, а бажання “ще щось замовити” нікуди не зникає. Не тому, що справді щось потрібно, атому, що хочеться знову відчути ті самі емоції: передчуття, новизну, маленьку радість, відчуття контролю", - наголошує Анастасія Бикова. Як знайти нові джерела радості? Психолог наголошує: мета не в тому, щоб заборонити собі покупки, а в тому, щоб розширити арсенал задоволень. Мозок шукає не сам пакет з маркетплейса, а дофамін - гормон очікування та винагороди. "Тут важливо не забрати в себе цей спосіб радості, а скоріше поступово розширювати кількість місць, звідки психіка теж може отримувати приємні відчуття. Бо наш мозок шукає не сам пакет з маркетплейса, а емоцію, яка за ним стоїть. Подумайте про те, що дає вам схожі відчуття?" - радить психолог. Вона наголошує, що інколи вони в дуже простих речах: прогулянка новим маршрутом, маленькі ритуали для себе, творчість, перестановка в кімнаті, приготування чогось руками, хобі, тактильні або сенсорні приємності, спілкування". Отже, наступного разу, коли ви замовлятимете щось на AliExpress чи шукатимете скарби на розпродажі, пам'ятайте: ви не просто витрачаєте гроші. Ви намагаєтеся сказати собі, що життя триває, і в ньому все ще є місце для маленьких приємних відкриттів. Ще більше цікавого: Прокрастинація стала епідемією навіть для успішних: ось, чому ми відкладаємо навіть важливе Мистецтво казати "ні": як виставити кордони й припинити бути зручною для всіх