Зоолог назвав причини нетипової поведінки хижаків у 2026 році В Україні дедалі частіше фіксують появу лисиць у містах. Тварини не лише заходять у житлові райони, а й поводяться значно сміливіше, ніж раніше. Причина - не лише розширення міст, а й зміни у поведінці тварин через війну та заборону полювання. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів зоолог, учасник антарктичних експедицій, менеджер проєктів "Рідкісні види" Всесвітнього фонду природи WWF-Україн Ігор Дикий. Читайте також: Лисиця вийшла на полювання у Карпатах: рідкісне відео з фотопастки Чому тварини все частіше з’являються в містах За словами експерта, одна з головних причин - розростання міст і скорочення природного середовища. "Урбоекосистема розростається - ми розбудовуємо міста і тваринам нема куди відійти. Частина екологічно пластичних видів, як лисиці, борсуки, куниці, починають пристосовуватися до життя біля людей", - пояснює Дикий. Тобто йдеться не про "аномалію", а про адаптацію - деякі види вчаться виживати поруч із людиною. Як війна змінила поведінку лисиць Окремий фактор - повномасштабна війна і пов’язана з нею заборона полювання. За словами зоолога, нинішнє покоління лисиць виросло вже в інших умовах. Якщо раніше людський запах означав небезпеку, то зараз цей зв’язок зник. "Ті лисиці, які народилися під час війни, не бояться людини, бо для них людина не є тотожною смерті", - зазначає експерт. Раніше тварини уникали людей інстинктивно, адже це було пов’язано з ризиком бути впольованими. Тепер цей досвід відсутній, і поведінка змінюється. Чому не можна підгодовувати диких тварин Експерт наголошує, що поява тварин у містах - це ще й відповідальність людей. Найпоширеніша помилка - підгодовування. Воно здається безпечним, але має наслідки. По-перше, тварини звикають до легкої їжі і втрачають навички самостійного пошуку. По-друге, вони починають частіше контактувати з людьми. Крім того, дикі тварини можуть переносити інфекції, тому важливо зберігати дистанцію. Чи можлива повна заборона полювання В Україні нещодавно з’явилась петиція про повну заборону полювання. Однак, за словами Дикого, це питання не має простого рішення. Він пояснює, що полювання - це не лише про здобич, а й про систему управління популяціями. Є мисливці, які: дбають про екосистему, проводять біотехнічні заходи, підгодовують тварин, контролюють чисельність. Водночас існують браконьєри, яких не цікавлять наслідки. "Їх цікавить сам процес - здобування тварини, а не те, чи відновиться популяція", - каже експерт. Саме тому повна заборона полювання, за його словами, не працює - це підтверджує і європейський, і світовий досвід. Що зміниться далі За словами зоолога, ключове завдання - знайти баланс між охороною природи і регулюванням чисельності тварин. Полювання має відбуватися: в межах закону, без шкоди для популяцій, з урахуванням екосистеми. Що це означає для людей Зустрічі з дикими тваринами у містах можуть ставати частішими. Але це не означає, що вони безпечні або "приручені". Головне правило - не контактувати з ними і не втручатися у їхню поведінку. Адже зміни у дикій природі - це наслідок не лише війни, а й того, як люди взаємодіють із довкіллям. Раніше РБК-Україна писало, що через заборону полювання в Україні різко зросла чисельність диких тварин, зокрема лисиць, що призвело до поширення небезпечних хвороб, передусім сказу. Експерти попереджають, що ситуація становить загрозу для людей і тварин, а ефективним способом стримування залишається контроль популяції хижаків. Так, наприклад, нещодавно лисеня зайшло до магазину у Львові.