Наші предки не копіювали візерунки інших, щоб не "забирати" чужу долю Щороку в третій четвер травня українці та солідарні з ними іноземці відзначають Всесвітній день вишиванки. Це свято - не лише про красиві сучасні традиції, але й про прадавній сакральний оберіг і "генетичний код" нашої нації. Докладніше про те, чому вишивку називають "молитвою без слів", як створювали сорочки наші пращури та що можуть символізувати орнаменти і кольори на вишиванках, - читайте в матеріалі РБК-Україна нижче. Читайте також: Дню вишиванки 20 років: що відомо про всесвітній флешмоб та як вшанувати в цей день полеглих воїнів Головне: Сакральний захист: українська вишиванка споконвіку створювалася як оберіг - "молитва без слів", тому майстрині прикрашали краї рукавів, коміри та поділ так, щоб візерунок торкався тіла. Табу на копіювання: наші предки не переймали чужі орнаменти, щоб випадково не запозичити або не повторити чужу важку долю. Детектор вірності: за повір'ям, весільна сорочка "кодувала" пару на сімейне щастя, якщо ж після прання вишиванка чоловіка втрачала білизну - вважалося, що він "скочив у гречку". Космічний код: стародавні геометричні візерунки (ромби, кола, хрести) символізували родючість, стихії, силу та захист, тоді як рослинні (калина, дуб) - уособлювали культ природи. Мова кольорів: червоний підсилював енергію та любов, білий означав чистоту, небесно-синій символізував жіноче начало, а чорна вишивка могла бути знаком скорботи. Чому українська вишивка - "молитва без слів" У Тернопільському обласному методичному центрі народної творчості (ТОМЦНТ) розповіли, що українську вишивку називають "молитвою без слів", тоді як сорочку-вишиванку - "головним оберегом людини". "Адже вишита сорочка упродовж багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі і водночас сприймалася як оберіг - символ здоров'я та краси", - пояснили фахівці. Завідувачка відділу народної творчості та методично-просвітницької роботи ТОМЦНТ Людмила Пітик нагадала, що перші вишиванки відігравали не тільки функцію одягу, оскільки вважалось, що орнамент оберігав їх власників від зла, недобрих поглядів, невдач і навіть хвороб. "Відомо ж бо, одяг, який найближче до тіла - це своя сорочка. Недарма в українців є такий вислів: "народитися в сорочці" - тобто бути щасливим у житті", - зауважили в ТОМЦНТ. Ймовірно, саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах або подолі так, щоб "малюнок торкався тіла". Вишита сорочка - традиційний одяг українців (фото ілюстративне: Volodymyr Tarasov / Ukrinform / NurPhoto / Getty Images) Як створювали вишиванки наші пращури Вважається, що давні українці мали особливу вишиванку для кожного ритуалу. Наприклад дітям вишиту сорочку дарували при народженні - щоб вона "оберігала їх від злих духів". Створювали першу вишиванку для малюка матрір чи бабуся, читаючи при цьому молитви за його здоров'я. Тим часом дівчата шили вишиванки до свого весілля - як придане на щастя. "Наші предки вірили, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником магічної сили і оберігає від усього лихого. У зв'язку з цим у народі виникло багато прикмет і забобонів", - повідомили в ТОМЦНТ. Так, жіночі сорочки заведено було прясти з льону або конопель - щоб ці рослини "захищали майбутню матір". Не менш важливими були і візерунки, вишиті на сорочках. "Не можна було переймати чужий малюнок, бо вважалося, що в такий спосіб людина забирає або повторює чужу долю", - зауважили в ТОМЦНТ. Існують також свідчення, що в деяких регіонах України процес вишивання "мав вигляд особливої церемонії" - жінки під час роботи молились і вірили, що ці молитви "зроблять вишиванку сильнішою та зарядженою тільки позитивними емоціями". Вишивка може прикрашати не лише сорочки (фото ілюстративне: Getty Images) Великого значення надавали весільним сорочкам, адже вишивка на них мала "кодувати молоду пару на сімейне щастя". У давньому замовлянні навіть зустрічаються такі слова: "Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб чоловік до жінки був". Отже, дехто вірить, що кожна дівчина мала вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові не просто так, а для того, щоб знати - вірний він їй чи ні. "Вишиваючи сорочку, дівчата нашіптували старовинне закликання. Вважалося, якщо сорочка втратить свою білизну після чергового прання, отже, "скочив чоловік у гречку", - поділились у ТОМЦНТ. Розповідають також, буцімто чумаки (які проводили життя у довгих мандрах), довіряли шиття своєї сорочки тільки одній дівчині. Інші жінки до такого сакрального ритуалу нібито не допускалися, оскільки так чумак "підтверджував вірність своїй коханій". Вишивати сорочки до весілля - давня традиція (фото ілюстративне: Getty Images) "Прадавня космічна грамота" орнаменту вишивок За словами спеціалістів, справжню українську вишиванку: шиють із натурального полотна (найчастіше - льону чи конопель); вишивають вручну. "Саме така сорочка є не тільки вбранням, а й оберегом", - уточнили в ТОМЦНТ. Українцям нагадали, що в давнину полотно завжди було коштовним, тож "кожен клаптик тканини під час пошиття вишиванки мав використатися раціонально". "Орнамент вишивок - це також наша прадавня космічна грамота", - вважає Людмила Пітик. Зазначається, що в цілому орнаменти діляться на три основні групи: геометрично-абстрактні (лінії, квадрати, ромби, трикутники, хрести та інші фігури); рослинні (квіти, листя, гілки, дерева тощо); тваринні (зображення різних тварин, птахів, риб або й окремих елементів - очей, рогів, кігтів). "Геометричні символи, що прийшли до нас із сивої давнини, - універсальні. Ніби просто поєднання квадратів, ромбів, трикутників і хрестів, прямих ліній, хвилястих і ламаних, крапки, риски, коловороти, спіралі. А насправді в них - увесь всесвіт на полотні, все життя людини, прагнення щасливої долі та продовження роду", - констатували у ТОМЦНТ. Вишиванки можна оздоблювати різними орнаментами (фото ілюстративне: Ukrinform / NurPhoto / Getty Images) За інформацією українського інтернет-порталу vzhe-vzhe.com, заведено вважати, що кожний з геометричних елементів має свій особливий смисл (символізм): квадрат - благополуччя й достаток; ромб - родючість, поєднання землі та сонця; коло - сонце, божественна енергія, вічність; трикутник - три стихії (вода, земля і вогонь), Свята Трійця або зв'язок між трьома світами; ламані лінії - незамкнутий трикутник вершиною догори (чоловіче начало), а якщо вниз - жіноче; спіраль - захист від недоброї сили, символ зв'язку із предками, інтуїтивних здібностей; барані ріжки (вужики) - достаток і фінансове благополуччя; хрест - гармонія, захист від темних сил і божественна благодать. Пітик розповіла, що пізніше (зі зміною світоглядних традицій) місце геометричних орнаментів посіла "багатокольорова розкішна козацька вишивка з абстрагованими рослинними орнаментами". Вважається, що в основі рослинних елементів на одязі лежить "культ покоління матінці-природі". "Сьогодні українські сорочки рясніють стилізованими і натуралістичними зображеннями калини, маків і троянд, чоловічі - прикрашають дубовим листям та кетягами винограду", - нагадали у ТОМЦНТ. Рослинні орнаменти на вишиванках бувають різні (фото ілюстративне: Getty Images) Кожен рослинний орнамент також можна "прив'язати" за смислом до унікального значення: виноград - щастя в сім'ї, благополуччя; калина - любов, материнство й краса; квіти маку - оберіг від злого ока; дубове листя - чоловіча сила, незламність, міць і довголіття; троянда (ружа) - кохання, пристрасть, жіночність, молодість і краса; восьмипроменева квітка (мальва) - поєднання жіночого та чоловічого начал; дерево світу або дерево життя - єдність трьох світів (підземного, земного й небесного), або ж єдність трьох часових просторів (коріння - минуле, стовбур - теперішнє, крона - майбутнє); барвисті квіти й листя пагонів - радість, повнота життя, оптимізм. Тваринні ж орнаменти (або зооморфні) вказували найчастіше на захист, духовну силу та нерозривний зв'язок із природою: жар-птиця - любов, енергія сонця, краса; пара голубів - подружня вірність і злагода в сім'ї, кохання; ластівка - добрі новини, покращення в сім'ї, добробут і початок нового життя; півень - сонце, вогонь, світло, захист від зла, передбачення початку нового дня; соловей і зозуля (у тандемі з гілкою калини на дівочих вишиванках) - продовження роду; лебеді - відданість і вірність; пари птахів серед квітів - духовна сила (об'єднавчий елемент між небом і землею), щастя. Варто зазначити також, що інколи на українських вишиванках можна побачити й космічні мотиви: зірки, місяць, сонце (сваргу). За народними повір'ями, вони символізують упорядкований Всесвіт, гармонію, божественну енергію та захист від зла В цілому сварга - це символ сонця, міцного роду і правильного (гармонійного) розподілу у світі. Коли сварга повернута за годинниковою стрілкою - йдеться про міцні і теплі родинні зв'язки, якщо ж проти - може вважатись оберегом духовного полум'я. Колір як тканини сорочки, так і вишивки на ній обирає кожен для себе (фото ілюстративне: freepik.com) Що можуть означати кольори на вишиванці Згідно з інформацією ТОМЦНТ, основні кольори на українських вишиванках також можуть мати певне "значення". Так, червоний колір - підсилює енергію, символізує щастя, любов, достаток і веселощі. "Найчастіше він присутній на весільних чоловічих сорочках. Такі сорочки одягали і молоді дівчата, які приносили своєю красою радість присутнім", - нагадали громадянам. Чорний колір, на противагу червоному, може нагадувати про сум, горе та смерть. "Наші предки одягали її на похорон. Але в деяких регіонах сорочки з чорною вишивкою носили літні чоловіки", - розповіли українцям. Вважається, що одна з найоригінальніших чорних вишиванок - борщівська, розшита чорними нитками. "Є переказ, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщеві, жінки цього і сусідських поселень протягом декількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки в знак скорботи на печалі", - повідомили у ТОМЦНТ. На противагу чорному кольору існує вишивка "білим по білому" (коли рельєфний візерунок вишивки створює гру світла). Білий колір може символізувати кохання та невинність, радість і світлі події. Саме тому вишиванки в таких тонах вважаються святковими. Вважається, що кольори на вишиванках мають певний символізм (фото ілюстративне: Getty Images) Зелений колір символізує духовний спектр і асоціюється з природніми витоками, вважається благодатним, сприяє спокійному життю. Небесно-сині кольори символізують воду (тобто жіноче начало), непорочність. "Тому найчастіше їх одягали дівчата ще до заміжжя", - зауважили у ТОМЦНТ. Жовтий і золотий вважаються "окремими кольорами у вишивці". Вони трактуються як кольори небесного вогню, сонця. Символізують божественну мудрість і багатство. "Енергетична й інформаційна функція, яку виконує вишивка на національному одязі українців, унікальна. Недарма, сакральна вишивка дійшла до нас крізь тисячоліття, з сивої давнини. Від майстрині до майстрині", - підсумували у ТОМЦНТ. Нагадаємо, раніше ми розповідали, що в Україні створили унікальну військову вишиванку. Крім того, ми пояснювали, чим українські сорочки відрізняються від "чужих" (зокрема російських і білоруських) та який вигляд можуть мати українські вишиванки через 10 років. Читайте також, як правильно доглядати за вишиванкою - від прання й сушіння до зберігання.