Незвичні "мішечки" здивували українців, а декого могли навіть налякати У небі над Вінницею помітили рідкісні хмари, які називають також "Маматуси". Докладніше про цей різновид хмар та умови їхнього утворення, - читайте в матеріалі РБК-Україна нижче. Читайте також: Небо заграло рідкісними барвами: де і коли в Україні побачили полярне сяйво Хто і коли побачив рідкісні хмари над містом Згідно з інформацією прес-служби Вінницького обласного центру з гідрометеорології у Facebook, рідкісні хмари - Маматуси - в небі над Вінницею спостерігали в середу, 15 квітня 2026 року. При цьому фото, якими поділились з українцями, зробила співробітниця установи - Марина Горбата. Маматуси в небі над Вінницею (фото: facebook.com/meteo.vn.ua/Марина Горбата) Як утворюються Маматуси та звідки така назва Маматуси називають також "двоопуклі" або "вим'яподібні" хмари. Це - один із різновидів купчасто-дощових хмар, які мають специфічну чарункову (пелюсткову) або сумчасту структури. Утворюються вони найчастіше у теплу пору року - до або після проходження грозового шторму. Складаються Маматуси або з кристалів льоду, або з їхнього поєднання з краплями води. Наукова назва "Маматус" (Mammatus) походить від латинського слова "Mamma" - груди, вим'я. Отже, вони називаються саме так через зовнішній вигляд - пористі вим'яподібні опуклості або "мішечки", які буцімто "визирають" з основи хмари. Варто зауважити також, що Маматуси можуть бути: різнобарвними та напівпрозорими; гладкими та рваними; однакового та різного розміру. У народній традиції - через свій дещо зловісний вигляд - вим'яподібні хмари можуть вважатися провісниками бурі або урагану (хоча насправді вони можуть знаходитися на відстані до декількох десятків кілометрів від грозового епіцентру). Нагадаємо, раніше ми розповідали, як спеціалісти на українських метеостанціях фіксують тривалість сонячного сяйва та чому радять носити сонцезахисні окуляри навіть тоді, коли на небі хмари. Читайте також, як небо над Сумською областю здивувало людей двічі за добу (які унікальні явища там побачили). При підготовці матеріалу було використано такі джерела: прес-служба Вінницького обласного центру з гідрометеорології, YouTube-канал Alan Sealls, Wikipedia.