Комп'ютерний зір розкрив приховані жести великих майстрів живопису Команда вчених з Університету штату Пенсільванія та Університету Лафборо розробила унікальний метод аналізу зображень, який робить видимою внутрішню структуру живопису. Нова технологія дозволяє простежити за кожним рухом руки художника, перетворюючи його на точну математичну модель. Про це пише РБК-Україна з посиланням на дослідження, опубліковане у фаховому журналі Patterns. Більше цікавого: Цифровий аватар після смерті: як ШІ стирає межу реальності і посилює біль втрати Як працює цифрове картографування? Науковці використали метод обчислювального аналізу для вивчення мікроскопічних ділянок полотен імпресіоністів. Алгоритм визначає напрямок кожного крихітного мазка та з'єднує їх у безперервні лінії - так звані "лінії потоку" (streamlines). Результат - візуальна карта, яка показує, як саме пензель рухався по полотну. Методика дозволяє вимірювати конкретні характеристики стилю: довжину мазків; кривину ліній; напрямок та консистентність мазків. Секрети серії "Стоги сіна" Клода Моне Аналіз серії робіт Моне "Стоги сіна" (Haystacks) виявив, як техніка художника адаптувалася до освітлення. Вчені помітили, що мазки повторюють форму стіжків, проте змінюються залежно від світлових ефектів. Так, на яскравому сонці мазки розходяться назовні, а у тіні стають паралельними. "Це дає нове розуміння того, як художник експериментував з атмосферою та світлом на полотні", - говорять вчені. Аналіз мазків картин "Стоги сіна" Клода Моне (скриншот: Patterns) Порівняння стилів: від Ренуара до Мунка Технологія дозволила кількісно порівняти техніку різних майстрів. Наприклад, у роботі Ренуара "Жаб'ятник" мазки виявилися більш вигнутими та хаотичними, що створює ефект фрагментарності. Натомість версія того ж сюжету від Моне має більш структуровані та горизонтальні лінії. Аналогічний контраст виявили між Едуардом Мане та Бертою Морізо. У Мане мазки однорідні та створюють міцну структуру, тоді як у Морізо вони надзвичайно мінливі, що робить сцену більш плинною та менш чіткою. Якісна візуалізація та кількісне порівняння ліній мазків у картинах імпресіоністів (скриншот: Patterns) Метод також протестували на картинах "Крик" Едварда Мунка та "Портрет мадам Матісс" Анрі Матісса, де "колірні карти потоків розкрили унікальні напрямки енергії кожного стилю". Порівняння робіт Мунка та Матісса (скриншот: Patterns) За словами професора Джеймса Ванга, такий підхід допомагає як експертам, так і звичайним глядачам глибше зрозуміти фізичний процес створення мистецтва, пропонуючи нову "дорожню карту" для інтерпретації класичних творів. Більше цікавого: Ностальгічний бум: 5 забутих гаджетів, які знову стали мрією покоління зумерів "Помилка природи": вчені відкрили новий механізм створення ДНК