У мережі постійно точаться гарячі суперечки: закриті житлові комплекси у Києві та інших містах - це комфорт і безпека чи егоїзм і проблеми для всіх? Однак разом з тим попит на такі ЖК залишається стабільно високим. У коментарі РБК-Україна соціологиня, дослідниця міського простору і співзасновниця Urban Reform School Марія Грищенко розповіла, що насправді ховається за парканами ЖК і які несподівані наслідки може мати прагнення відгородитися від "сірого" міста. Закриті ЖК - це погано? Соціологиня зазначає, що бажання мешканців міста відгородитися парканом від зовнішнього світу є цілком зрозумілим: люди хочуть затишку й безпеки. Проте, на думку експерта, ця практика створює хибне відчуття захищеності. "Закриті житлові комплекси - це радше погано, ніж добре, як для самих мешканців, так і для міста загалом. Прагнення відгородитися високим парканом зрозуміле: хочеться безпеки, затишку та контролю. Але практика показує, що це створює лише ілюзію безпеки: у закритих кварталах люди часто більше тривожаться через зовнішні "загрози", ніж реально стикаються з ними", - підкреслила Грищенко. У закритих ЖК сумнівний рівень безпеки? За словами урбаністки-соціологині, справжній рівень безпеки у таких комплексах - сумнівний.  "Так, знижується кількість квартирних крадіжок, але натомість зростає частота інших проблем", - каже вона. Серед них експертка виділяє наступні: домашнє насильство вуличні конфлікти вандалізм Закриті ЖК блокують розвиток міста? Грищенко звертає увагу на те, що закриті ЖК мають значний негативний вплив на інфраструктуру. За її словами, такі комплекси "обмежують розвиток місцевого бізнесу й буквально “ріжуть” місто на шматки, роблячи його менш зручним і дружнім для пішоходів". Тобто, простіше кажучи, створюють фізичні бар’єри та порушують природну логіку міського простору. Чи все так погано з закритими ЖК? Марія зазначає, що публічні простори мають бути різними: відкритими, гібридними чи навіть закритими, і це нормально.  Головна проблема полягає у тому, що забудовники пропонують вибір, який ґрунтується на майновому розшаруванні. "Місто має давати можливості обирати - але цей вибір має бути не між дорогим та дешевим, а між різними варіантами життя", - підсумувала соціологиня.  Вона наголошує, що справжнє поліпшення якості життя має відбуватися через інтеграцію у місто, а не відгородження від нього. Вас може це зацікавити: Радянські панельки приречені на знесення чи мають шанс на друге життя? Як кольори фасадів ЖК впливають на психіку мешканців Які труднощі виникатимуть під час післявоєнної відбудови