Демонтаж пам'ятника Пушкіну на Черкащині: як проходить деімперіалізація

Демонтаж пам'ятника: що сталося в Кам'янці

На території центрального парку міста Кам'янець на Черкащині у липні 2026 року відбувся важливий культурний процес. Муніципальні служби та фахівці заповідника здійснили демонтаж пам'ятника російському письменнику Олександру Пушкіну, який довгі роки займав помітне місце у публічному просторі. Це рішення стало логічним завершенням напруженої громадської дискусії, яка точилася навколо символів імперської спадщини у містах України.

Причини й нормативна база для демонтажу

Основною причиною знесення став статус монумента у контексті законодавства про деімперіалізацію. Міністерство культури України прийняло обґрунтоване рішення не включати пам'ятник до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Чому це був критичний фактор? Розглянемо ключові моменти:

• Монумент підпадав під дію спеціального законодавства, спрямованого на очищення публічного простору від символів імперської присутності
• Управління культури Черкаської обласної військової адміністрації подало офіційне клопотання про демонтаж
• Український інститут національної пам'яті надав фахові рекомендації щодо статусу об'єкта
• Втрата охоронного статусу дозволила заповіднику здійснити демонтаж із дотриманням установленого порядку

Така процедура відповідає принципам сучасної політики пам'яті та спрямована на переосмислення публічного простору.

Роль громадського опору й активізму

Питання про долю пам'ятника Пушкіну в Кам'янці багато років залишалося об'єктом суспільних дебатів. У 2024 році місцевий голова міста неодноразово наголошував, що значна частина мешканців категорично виступала проти знесення монумента.

Однак громадські активісти розглядали цей пам'ятник як втілення колоніального минулого України:

• У грудні 2024 року невідомі учасники акцій облили монумент червоною фарбою у знак протесту
• Директор вшанування культури та музейних закладів розцінив цей акт як натяк на необхідність деімперіалізації
• Численні петиції та звернення громадськості на адресу органів влади сигналізували про неприйняття символів іноземної культури
• Монумент став символом більшої проблеми—відновлення національної ідентичності

Розуміння того, який саме культурний спадок ми бажаємо зберегти у своїх громадських просторах, є ключовим аспектом національної політики пам'яті.

Процедура й порядок демонтажу

Знесення монумента відбулося відповідно до встановленого законодавством порядку. На балансі Кам'янського державного історико-культурного заповідника перебував пам'ятник, і саме цей заповідник як власник здійснив процедуру демонтажу.

Крок за кроком процес виглядав так:

1. Обговорення й аналіз статусу об'єкта культурної спадщини
2. Звернення до Українського інституту національної пам'яті за фаховими рекомендаціями
3. Прийняття рішення Міністерством культури України про виключення з реєстру охоронюваних пам'яток
4. Офіційне рішення заповідника про проведення демонтажу
5. Безпосередній демонтаж монумента у встановлені терміни

Де опинився пам'ятник після демонтажу

Важливо підкреслити, що монумент не було знищено. Замість цього він був переміщений на охоронювану територію, якою розпоряджається Кам'янський державний історико-культурний заповідник.

Це рішення дозволило:

• Зберегти матеріальний артефакт для можливих майбутніх досліджень
• Видалити символ із публічного простору та повсякденного сприйняття громадян
• Забезпечити належне зберігання об'єкта на охоронювану площі
• Реалізувати принцип балансу між збереженням історичної пам'яті та захистом національної ідентичності

Робочим документом, що зафіксував цю операцію, став договір про безоплатне тимчасове зберігання, підписаний між відповідними сторонами.

Деімперіалізація як частина більшої стратегії

Знесення пам'ятника в Кам'янці входить до складу комплексного підходу України до переосмислення публічного простору. Цей процес охоплює:

• Видалення монументів, що символізують російську державність та культурну гегемонію
• Встановлення пам'ятників українським історичним діячам й культурним героям
• Перейменування вулиць та площ, присвячених деятелям як радянської, так і сучасної Росії
• Переорієнтацію культурних нарративів на українську історію й мову

У контексті загальнодержавної стратегії демонтаж монумента Пушкіну в Кам'янці стає логічним і послідовним кроком у напрямку національного самовизначення.

Висновки та перспективи

Подія в Кам'янці демонструє, як органи влади, громадянське суспільство та культурні установи співпрацюють у вирішенні питань пам'яті. Дискусії, які тривали роками, отримали свій логічний результат—монумент видалено з публічного простору відповідно до чинного законодавства.

Цей крок свідчить про те, що Україна послідовно й системно будує новий культурний ландшафт, вільний від символів колоніального минулого. Для громадян важливо розуміти, що такі рішення приймаються не легковажно, а з урахуванням рекомендацій фахівців, позицій громадськості та вимог законодавства про національну пам'ять.