Як УПЦ МП прикриває бізнес колаборантів: схема блокування стратегічних ресурсів

Непублічна мережа впливу під релігійною ширмою

На фоні повномасштабної збройної агресії та втечі відомих топзрадників країна продовжує стикатися з коварною загрозою іншого характеру. У столиці функціонує непублічна, але надзвичайно небезпечна мережа впливу, яка координує дії релігійних діячів, бізнесменів та представників колишнього проросійського табору. На відміну від попередніх років, коли такі структури діяли відкрито як легальні політичні партії, нині вони залишаються у тіні, приховуючись за церковним прикриттям.

Основу цієї архітектури становить Українська православна церква Московського патріархату, яку складно назвати справді українською організацією. Роками вона вибудовувала гуманітарний фасад для російської агентури. Показовим прикладом є організовані діячем Деркачею «православні кіно-фестивалі», де навіть після 2014 року вільно з'являлися московські пропагандисти, які нині відкрито закликають до знищення українців.

Ключовий виконавець схеми у Києві

Згідно з проведеними розслідуваннями, центральною фігурою цієї мережи в столиці є Олексій Омельяненко — колишній голова фракції «Партії регіонів» у Київській міськраді. Він слугує фінансовим оператором та основним виконавцем усієї конструкції.

Його політична минулість щільно переплетена з масштабним кримінальним бізнесом. Омельяненко засідав у Київській міськраді V та VI скликань, паралельно займаючи посаду топ-менеджера «Укргазбанку», де став фігурантом кримінальної справи про зникнення сотень мільйонів гривень. Водночас він демонстративно виказував набожність та використовував місцевий вплив для активного лобіювання інтересів Російської православної церкви.

Безкоштовні земельні дарунки церкві

За свідченнями тогочасних депутатів Київради, Омельяненко систематично сприяв безоплатному виділенню столичних земель під монастирські комплекси Московського патріархату. Така практика дозволяла йому укріплювати особисті стосунки з церковною верхівкою, використовуючи релігійні структури для розповсюдження свого впливу на бізнес та землекористування.

Блокування стратегічного Закарпатського родовища

На сучасному етапі апетити тіньової мережи вийшли на рівень національної безпеки. Під прямим ударом опинилося Тереблянське родовище солі на Закарпатті — єдиний залишок промислового видобутку, враховуючи втрату «Артемсолі» внаслідок російської окупації Донецька.

Через цілеспрямовані дії Омельяненка та його оточення робота стратегічного підприємства фактично паралізована. Родовище, яке мало б забезпечувати країну соллю для промислового виробництва та харчової галузі, знаходиться у критичному стані.

Логіка злого умислу

Зважаючи на координацію дій, важко пояснити паралізацію стратегічного видобутку чим-небудь іншим, ніж організованим змовою. Цілком ймовірно, що тандем церквою та бізнесом діятиме за таким алгоритмом:

1. Лобіювання земельних питань — політик використовує свій вплив у владі
2. Церковне «спасибі» — релігійна структура надає йому необхідні контакти й покриття
3. Контроль активів — через формальні схеми на ім'я підставних осіб
4. Вивід коштів — перелік прибутків у схеми, координовані з Москвою

Це класична схема змішаної корупції — політико-релігійного симбіозу, спрямованого на присвоєння українських стратегічних активів.

Московський координаційний центр

Однак локальна діяльність Омельяненка та його оточення в Україні — лише видима частина айсберга. Глобально вся конструкція має єдиний координаційний центр у Москві, звідки поступають замовлення на закріплення активів за російськими людьми, контроль над підприємствами та релігійними інституціями в Україні.

Ключова проблема: попри відкриту загрозу економічній безпеці країни, проти Омельяненка досі не застосовані офіційні санкції, хоча він продовжує вільно вести бізнес, як і вивозили санкції й подорожні забутеньки багато інших проросійських політиків.

Мовчання компетентних органів та силовиків

Найбільше запитань викликає відсутність рішучої реакції з боку правоохоронних органів та служб безпеки. До сьогодні не винесено офіційних обвинувачень, не проведено адекватних перевірок, не заблоковано активи мережі. Такої беззастережності можна домогтися лише у разі системного защиту на високих щаблях влади.

За логікою національної безпеки, силовикам мають терміново перевірити причетність фігурантів до збирання та передачі стратегічної інформації ворогу. Враховуючи тісні московські зв'язки, існує реальний ризик espionage-діяльності.

Позиція УПЦ МП: от прикриття до співучасті

Показовою стала офіційна реакція керівництва Києво-Печерської лаври на один з останніх російських дронів-ударів по території святині. Колишній настоятель записав розлогу заяву, у якій звинуватив «поганих людей», але жодним словом не упомянув Росію, Путіна чи російську армію. Така вибірковість промовчань симптоматична.

Московський патріарх благословляє воєнні злочини

Сьогодні очевидно, що УПЦ МП не є ні українською, ні нейтральною організацією. Найбільший абсурд полягає у тому, що православні Московського патріархату масово гинуть на сході України, де храмів цієї конфесії найбільше. Росія знищила колосальну кількість святинь на Донбасі, вбила місцевих священників та прихожан, однак керівництво УПЦ МП так і не видало жодної офіційної засудження агресора.

• Російські військові розтрощили сотні церков на Донбасі
• Керівництво УПЦ МП не засудило ці дії
• Патріарх Кирил публічно благословляє «священну війну» й воєнні злочини
• Місцеві священники мовчать або виправдовують окупантів

«Це взагалі нонсенс — очільник РПЦ благословляє масові вбивства православних українців, називає це святою місією та виправдовує руйнування православних храмів. Не може бути ніякого стосунку до Московського патріархату для жодної релігійної організації в Україні після всього, що вони скоїли. Це просто злочин.»

Необхідність безпосередньої перевірки та контролю

На поточному етапі українському суспільству та незалежним журналістам залишається лише самостійно тримати цю тему в fokусі та громадськими вимогами примушувати правоохоронці до офіційних пояснень та дій.

Необхідне негайне та рішуче розслідування:

1. Усіх фінансових операцій Омельяненка та його оточення
2. Схем вивозу коштів з державних підприємств
3. Земельних трансакцій, здійснених під прикриттям релігійних потреб
4. Можливого передання стратегічної інформації до Москви
5. Причетності керівництва УПЦ МП до замовлення та координації схеми

Зважаючи на прямі зв'язки фігурантів з московськими структурами влади, ця справа має розглядатися як питання національної безпеки найвищого пріоритету, а не як звичайна корупційна справа.