Віра у перемогу й роздори щодо кордонів: що думають українці у 2026

Рівень довіри у перемогу залишається високим, але знизився з часів вторгнення

Незважаючи на чотирирічний військовий конфлікт, більшість українців продовжують вірити у перемогу своєї країни. Однак цифри за останні роки розповідають історію про поступове зниження цього оптимізму. Дослідження, проведене у червні 2026 року, виявило важливі тенденції в суспільній свідомості та очікуваннях громадян щодо майбутнього держави.

Опитування показало комплексну картину національних настроїв: з одного боку, переважна більшість українців залишаються впевнені у позитивному результаті, а з іншого — суспільство розділилося у питанні про те, які саме терени повинна охоплювати незалежна Україна після закінчення военних дій. Цей контраст відображає глибокі роздуми громадян про реальність конфлікту та можливі сценарії примирення.

Статистика віри у перемогу: деталізований аналіз цифр

Згідно з актуальними даними дослідження, проведеного протягом червня 2026 року:

• 85% респондентів вірять у перемогу (об'єднані відповіді «однозначно так» та «скоріше так»)
• 10% не вірять у позитивний результат
• 5% утримались від відповіді або не змогли визначитися

Цей показник демонструє мінімальне зростання порівняно з березнем 2026 року, коли відповідний відсоток становив 82%, та з липнем 2025 року, коли вірили в перемогу 80%. Тенденція вказує на певну стабілізацію настроїв після періоду коливань.

Порівняння з першими роками вторгнення: як змінилася впевненість громадян

Однак варто зазначити, що поточні цифри залишаються суттєво нижчими за показники, які фіксували соціологи у першу фазу повномасштабного конфлікту. На початку вторгнення, коли захист держави був найголоснішою та найбільш мобілізуючою силою, рівень віри в перемогу досягав 97-98%. Це падіння на 12-13 відсоткових пункти відбулося поступово, під впливом низки факторів: тривалість конфлікту, втомленість від війни, економічні труднощі та відсутність ясного політичного горизонту.

Стабілізація на рівні 85% може свідчити про те, що суспільство адаптувалося до реальності довгострокового конфлікту, але гарячка першого року минула.

Роздвоєння поглядів на майбутні кордони України

Якщо щодо перемоги громадяни відносно консолідовані, то питання про те, якими мають бути кордони независної держави після завершення бойових дій, породжує серйозні розбіжності у суспільстві.

Дослідження виявило, що українці розділилися майже поровну між кількома основними сценаріями розвитку подій:

Найбільша частка українців (32%) прагне відновити історичні кордони союзної республіки, якій передував розпад СРСР. Це приблизно однакова цифра з тими, хто вважає за необхідне повернути територіальну цілісність у границях перед начало повномасштабної агресії (31%). Таке майже рівномірне розподілення думок вказує на складність дискусії в українському суспільстві щодо геополітичних реалій та компромісних рішень.

Методологія та масштаб дослідження

Дані, представлені у звіті, отримано під час комплексного дослідження громадської думки, яке охоплювало всю територію України, окрім тимчасово окупованих регіонів.

Ключові параметри опитування:

1. Період проведення: 30 травня — 3 червня 2026 року
2. Методика: комп'ютеризовані телефонні інтерв'ю (CATI)
3. Вибірка: випадкова вибірка мобільних номерів
4. Географія: вся територія України за винятком Криму та тимчасово окупованих частин Донбасу

Такий методологічний підхід забезпечує репрезентативність результатів та дозволяє робити обґрунтовані висновки про суспільну думку у масштабах держави.

Еволюція суспільних настроїв протягом конфлікту

Опитування 2026 року — це лише одна з низки досліджень, що відображають трансформацію поглядів громадян під впливом триваючого конфлікту. За останні роки соціологи зафіксували низку важливих змін у свідомості українців.

Раніше дослідження показали, що рівень підтримки вступу України до Європейського Союзу залишається стабільно високим, тоді як прихильність до членства у НАТО демонструє деякі коливання. Цей парадокс свідчить про те, що українці розрізняють між цивільною інтеграцією та військовим альянсом, оцінюючи їх вплив на безпеку та майбутнє держави по-різному.

Глибокі страхи українського суспільства за роки війни

Соціологічні опитування, окрім кількісних показників, розкривають також глибокі психологічні виміри того, як війна впливає на сучасних українців. Одне з найпомітніших відкриттів стосується головних страхів громадян.

Цікаво, що на питання про найбільшу загрозу українці називають не безпосередні військові небезпеки — такі як обстріли чи руйнування інфраструктури, — а щось більш глибоке та особисте. Основний страх українців полягає у тому, що їхні діти зростатимуть у злиднях та невизначеності. Цей феномен свідчить про те, що конфлікт змінив не лише військово-політичний ландшафт, а й трансформував усвідомлення громадянами власного майбутнього та майбутнього нації.

Дані страхи включають занепокоєння щодо економічного відновлення, якості освіти, соціального забезпечення та загальних умов для виховання молодого покоління у розвинутій демократичній державі.

Висновки та перспективи

Дослідження 2026 року малює портрет суспільства, яке залишається мобілізованим та впевненим у перемозі, але вже почало звертати увагу на складні практичні питання щодо того, яким має бути державний устрій після конфлікту. 85% за перемогу, але лише 32% готові до одного конкретного сценарію кордонів — цей контраст визначає потреби в громадському діалозі та чіткій політичній комунікації від лідерів держави.

Динаміка настроїв, від 97% оптимізму в перші дні до нинішніх 85%, демонструє природну еволюцію суспільної свідомості під впливом реалій тривалої війни. Перед Україною стоїть завдання зберегти консенсус щодо перемоги, одночасно вирішуючи питання про майбутній облік держави в очах світової спільноти.

Закликаємо вас слідкувати за подальшими соціологічними дослідженнями, оскільки вони допомагають зрозуміти реальні потреби та думки громадян. Такі дані є критично важливими для прийняття обґрунтованих політичних рішень, що мають довготривалі наслідки для розвитку України.