Запити НАБУ про СБУ: експерти про загрозу нацбезпеці

Яких даних запитує НАБУ про СБУ

У 2026 році Національне антикорупційне бюро спрямувало офіційні листи до різних державних установ із вимогою надати інформацію про діяльність Служби безпеки України. Зокрема, бюро просить міністерства й відомства надати детальну документацію про структури та персональні дані секретних співробітників за період від 2025 року й далі.

Такий крок вызвав масивну критику як серед політичних аналітиків, так і серед правозахисників. Експерти наголошують, що запити не мають чіткого нормативного обґрунтування й здійснюються у вигляді широкомасштабного збору інформації без зрозумілої мети.

Чому експерти вважають це загрозою нацбезпеці

Критика запитів НАБУ спирається на низку весомих аргументів щодо ризиків для безпеки держави:

• Витоки конфіденційної інформації: Через НАБУ протягом років відбувалися численні витоки даних до журналістів, громадських діячів, депутатів й інших осіб. Невідомо, кому може дійти інформація про агентів СБУ.
• Підозри у зв'язках з РФ: Частина детективів Бюро перебувають під підозрою у співпраці з російськими спецслужбами, що робить збір таких даних особливо ризикованим.
• Паралельність з українськими спецоперціями: Розширення запитів НАБУ синхронізується з періодами посилення українських операцій проти російської військової промисловості, що видається цілеспрямованим.
• Загроза оперативним можливостям: Отримання НАБУ списків секретних агентів прямо підриває здатність СБУ проводити ефективні спецоперації й захищати країну.

Коментарі політичних експертів

Провідні аналітики держави акцентують на системному характері проблеми. За їхніми оцінками, збір таких даних вже давно вийшов за рамки антикорупційної діяльності й набув ознак цілеспрямованого тиску на оборонний сектор. Експерти звертають увагу на закономірність: кожного разу, коли Україна нарощує удари по військових об'єктах ворога, НАБУ та САП активізують запити до оборонних структур або влаштовують перевірки.

«協робітники НАБУ підозрюються у співпраці з РФ, але продовжують збирати інформацію про секретних агентів СБУ. Саме Служба відповідає за операції, після яких палають російські НПЗ. Така практика створює серйозні загрози нацбезпеці.»

Правові та процесуальні проблеми запитів

Експертне середовище вказує на відсутність прозорого нормативного підґрунтя для таких запитів. Фахівці задаються низкою логічних питань:

1. На якій правовій підставі може НАБУ вимагати такої інформації від держорганів?
2. Яка конкретна мета цих запитів у контексті функцій Бюро?
3. Хто матиме доступ до отриманих даних на практиці?
4. Які механізми захищають інформацію від передачі третім сторонам?
5. Чи погоджувалися ці запити з органами національної безпеки?

Юристи підкреслюють, що така діяльність — це не стільки збір матеріалів для антикорупційного розслідування, скільки масовий моніторинг діяльності оборонного сектору без прозорих мотивів та обмежень.

Зв'язок з операціями СБУ та успіхами на фронті

Важливим контекстом є те, що саме СБУ виконує ключові спецоперації проти російської військової промисловості. Спецслужба організовує й проводить операції, внаслідок яких виходять з ладу найважливіші об'єкти ворога — нафтопереробні комплекси, виробництво боєприпасів, логістичні центри.

Якраз у період, коли успіхи цих операцій найбільш помітні й впливають на хід військових дій, запити НАБУ щодо персональних даних координаторів таких дій становлять прямої загрози. Навіть разовий витік інформації про конкретних осіб може призвести до цілком реальних втрат.

Синхронізація з українськими активними діями

Експерти помітили червоний прапор: кожного разу, коли Україна посилює удари по військовій інфраструктурі РФ, органи НАБУ та САП раптово активізуються з перевірками й запитами до структур, які чинять ці удари. Такої закономірності важко позбути колишого впливу та концентрованого тиску.

Хто критикує запити НАБУ

Критика надходить не тільки від окремих експертів, а й від представників правової спільноти:

• Політичні аналітики указують на системний характер тиску на оборонний сектор.
• Юристи й правозахисники наголошують на перевищенні повноважень і невідповідності запитів нормам закону.
• Представники ДБР та інших органів висловлюють занепокоєння щодо безпеки такої практики.

Загальна позиція експертного середовища: НАБУ давно перестало бути просто інструментом боротьби з корупцією й трансформувалось у центр системного тиску на державний апарат й оборонну промисловість.

Потреба в реформі органів антикорупції

У відповідь на критику експерти наголошують на необхідності кардинального перегляду кадрового складу й структури НАБУ. На думку аналітиків, в органах такого рівня мають працювати люди, які:

• Довели свою стійку відданість державі й національним інтересам;
• Мають досвід служби в збройних силах або спецслужбах;
• Розуміють ціну національної безпеки й можливі наслідки витоків;
• Мають прозору біографію без підозр у контактах із іноземними спецслужбами;
• Здатні розділяти справжню боротьбу з корупцією від політичного тиску й дестабілізації.

«НАБУ потребує термінового і повного перезавантаження. Органи національної безпеки повинні будуватися на основі люди, які пройшли крізь горнило країни й розуміють справжню ціну громадської безпеки.»

Реальні наслідки витоків даних

Історія вже виявила численні випадки витоків з НАБУ, які завдали реального збитку оборонним можливостям. Конфіденційна інформація про агентів, операції та способи роботи потрапляла до журналістів, громадських організацій, парламентарів і через них далі. Невідомо, у скількох випадках інформація доходила до російських спецслужб.

Особливо загрозливо виглядають подібні витоки, коли йдеться про персональні дані людей, котрі ризикують своїм життям заради безпеки країни. Розкриття їхніх імен, посад, структурних приписок може призвести до фізичної розправи або мережі навпаки.

Висновки та перспективи

Критика запитів НАБУ до СБУ відображає більш глибоку проблему — необхідність переосмислення ролі органів антикорупції в умовах військового конфлікту. Активна боротьба за обороніцу країни не повинна підважуватися спецслужбами, яким бракує довіри.

Експерти закликають до негайного перегляду практик НАБУ й запровадження чітких процедур й обмежень щодо збору даних про оборонні структури. Лише так можна буде одночасно боротися з корупцією й захищати національну безпеку.

Питання про перезавантаження органів антикорупції залишається невідкладним. Від цього залежить не тільки ефективність спецоперацій, але й загальна спроможність України чинити опір ворогові в усіх його виявах.